Євгеній Юхниця. Добірка віршів. Червень 2024

Плачем: як москвови́нні так можуть? 
А правда – у тім,
Що не вчили ми, як Чингізхан окуповував землі.
Як Москва до Японії, ножем -
Народи круті
Повалила, забрали їх надра, й у жовнірах - змелює…
…Як вивчали б, то знали пастки.
Послідомнсть, й брехливі казки
Як їх військо себе веде, і як таких розбивали!
… Вчителям - капітанів,лекція - інститутським, дедлайни…

*   *   *
  
Ми звикли плакати за те, як нас душили:
Колгоспами, кріпацтвом й висушенням надрів.
Але, життя – саме сьогодні ткати килим,
Розводити і захищати в нас онагрів! 
…Й пісні́ ми маємо співати - за сьогодні.
І шельмувати безвідповідальну моду.

*   *   *

Нетворкінг, панельні дискусії.
Очільники, спікери галузі.
Рід інноваційної Музи
партнерських очікувань-кластерів.
…Спільно́тний формат спілкування –
родинні вітання, чарки́.
Й до себе клейкі запитання:
я, тут, …в себе вдома? …чи з кимсь?

*   *   *

Як і Воя́джери, ми – далі від родин.
За років сорок сім, чи п’ятдесят – й не виднося
ту землю, звідки нас відправили, написаних
для читачів майбутніх й нинішніх – сюди.
…Навколо кожного, з хвиль - міжзірко́ва плазма
з частинок зірочо́к впливових і блискучих.
Ми згадуємо землю-сонце, нашу казку
дитинства від батьків старанних  - сяйва штучного.

22.02.2024р. 

Донецьку область методично
Захоплюють ванда́ли при́чіпом
До моря, Криму й запоріжської риллі.
Іванівське - чуже, на ранок.
Й Старомайорське – в ди́чих ранах.
Та людям у містах, вже - не до втрат землі. 
…Нена́шок – ТЦО, хапають.
На штурм кордонів – гайдамаки.
Жінки шукають заробити на дітей.
Швейцаріями – політичні.
Відлякані патріотичні.
Собі, новини - про події пишуть вдень.

11.06.2024р. 

З нас, кожен – садівник, чи був, чи є.
Чи напримірює відпусткою і зранку.
Милуємося, як зростає незів’янене
І квітне дівкою до часу: «вже - клієнт».
…Ми, зчаста, з лезом лікарі, що обирають –
Якій рослині залишатись і пожити.
Парує садівництво стеблоно́жиць – таїнами,
Встеляють килимами гілля оксамитні.

06.06.2024р.

Хвилею сивою, хмара, бурульками
В шортах - блакиття підкочує місту.
Й дощ, гребінцями з ковальських розгуркотів -
Чеше повітрю загривку сопі́листу.
…Ти усміхаєшся, а тіло щулиться.
І прибираються – хто може з вулиці.

12.06.2024р.
 
Між кам’янистих частоколів
Груд із обвалів скель розколотих
Пробилась річка не одна,
Яка з висот опікуна -
Горба у хмарах, блискотливого,
Несеться до рідні розли́вної.

Сестрички – парою злітають,
Аби улаштуватись вище,
Де носится літак-винищувач
Й де сонце не закрите мальвами.

А між рогатих нагромаджегь
Ко́си води тікають, зраджені
Зірками, з височинь – безжалісними.
…До роду, до своїх – поблажливого,
Біжать краплинки саботажно
З гори гордю́чої стелажної
Між  абразівно-скельних стражників.

20.06.2024р.

Кладовище російських ракет -
Біля Харкова, із гостей міста:
Урагани і Смерчі вуглисті,
Дорогущі крилаті, букети –
Із якими їдуть росіяни
До привітних завжди харків’ян.
…Двадцять перше століття, й неначе
Ми у тища двухсотних, де плачуть
Від монгольських навалів - трудящі,
А їх стрілами-вогнями – ящури…

--Цвинтар харківський, ракет – у «ящик»
Від сьогоднішніх, з Москви – путя́щих,
Відкрива екскурсійний тур, бачив?
--Тільки чув за музей той, чортя́чих.

10.06.2024р.

В лікарню. Хірургічний корпус. Васильків.
На Київщині – груди поверхівок
За сотню хат приватних – у заїки.
Невзяте місто поливають щуро-змії
Своєю січчу вогневою і отрутною,
Мов на чеченські гори кли́га ліліпутами.
…Аеродроми - їм, як право до Іспанії
Летіти із Москви безжурними і п’яними.
І Васильків з Гостомелем – фортецями
Стоять, як в Луврі – Мо́нни Лізи для мистецтва!

23.06.2024р.

Потоками старань, пороги -
Бар’єрами гальмують річку,
Яка несеться кардіологом,
Здавалось, до хвороб критичних.
…Так скелі, гнейсами-шлагбаумами
Зверга́лись на шляху водиці,
Мов, не пускає знатна дама
Сестру у хащі за брусницею. 

20.06.2024р.