Ігор Коваленко. Надивившись вдосталь в ніч лупату
Надивившись вдосталь в ніч лупату
Ледве чутно гука совеня,
Перший промінь янголом крилатим
Руді ставні кволо відчиня.
Сонний ранок віхтиком туману
Очі змоклі вікнам витира.
І нізвідки лине голос мамин:
- Вже іде до школи дітвора!
Залюбки і я піду до школи,
Прихопивши зошитів рюкзак,
Тільки ніжки доторкнутись долу
Ну не хочуть зважитись ніяк.
Ледве чутно гука совеня,
Перший промінь янголом крилатим
Руді ставні кволо відчиня.
Сонний ранок віхтиком туману
Очі змоклі вікнам витира.
І нізвідки лине голос мамин:
- Вже іде до школи дітвора!
Залюбки і я піду до школи,
Прихопивши зошитів рюкзак,
Тільки ніжки доторкнутись долу
Ну не хочуть зважитись ніяк.
