Дар’я Коновалова. За 28 днів весна, кохання…
Я — наче людинка з тонкого паперу,
І вітер жбурляє мене по кутках.
Я хочу у сховок, у темну печеру,
Туди, де забутися зможу у снах.
У снах, де є ти, і де «ми» теж існує.
Відсутність тебе — як фантомний свербіж.
Відсутність тебе роз’їдає, руйнує,
І ці кілометри між нами — як ніж.
Та скоро весна дмухне вітром надії,
Впускаючи в дім феєрверк нових мрій.
Як сонце травневе, мене зараз гріють
думки, що невдовзі ти знов будеш мій.
За крок до весни — березнЕвіє небо.
Чекання все тисне на серце свинцем.
Та є в мене віра (як, певно, і в тебе),
Що це буде казка з щасливим кінцем.
Умови конкурсу «За 28 днів весна, кохання…»
Усі учасники конкурсу «За 28 днів весна, кохання…»:
https://md-eksperiment.org/category/konkursy/za-28-dniv-vesna-kokhannja
