Меланхолія. За 28 днів весна, кохання…
Ти — причина безсонних ночей моїх, мила.
Я тебе пропустив, я не втримав, не зміг.
Вуаллю себе від очей майбутніх закрила,
Та я знайшов тебе по слідах твоїх ніг.
Ти — як весна, ти сповнена бажань, прекрасна квітка,
Яку зірвати рука моя затремтить.
По коридорах твого серця — маленька біла клітка
Чи можу я залишитись на мить?
А може, даси помріяти про себе?
Хоч на хвилину, хоч побачити у сні?
Єдине, що мені назавжди треба —
Запам'ятати очі кришталево-голубі.
Ти — сонце, замерзлу душу мою грієш
І випромінюєш багато почуттів.
Забувати не хочу я, не вмію,
І розлюбити я не зможу, як би хтів.
Запам'ятавши блиск в очах твої небесних,
Твоє волосся, неначе з запахом весни,
Уже не вистачить гармоній тих словесних,
Щоб описати, як кохав тебе завжди.
Умови конкурсу «За 28 днів весна, кохання…»
Усі учасники конкурсу «За 28 днів весна, кохання…»:
https://md-eksperiment.org/category/konkursy/za-28-dniv-vesna-kokhannja
