Наталія Баранник. За 28 днів весна, кохання…
Я дивляся на тебе мрійливо
Дихає морозом тужний лютий,
вже четвертий з початку війни.
Сніжний простір напругою скутий.
Чай парує, пахтять вергуни...
В тиші можна розслабитись трохи,
уявляючи втілення мрій,
як свій промінь зоря перемоги
подарує весні молодій.
Може, здійснеться бажане диво,
й білий голуб у небо злетить...
Я дивлюся на тебе мрійливо,
як у неперевешену мить
іскри спалаху в стомлених душах.
Пізня зустріч – початок життя.
Дух, пригнічений смутком, одужав...
Спогад рветься сиренним виттям.
Ти мене пригортаєш до серця –
і загроза не так вже страшна.
У твоїх я очах, як в люстерцях,
відбиваюсь... і ніби весна
сподіваннями дихає поруч,
обіцяючи сплеск почуттів.
Небо вдягне веселковий обруч,
і пташиний лунатиме спів...
Пестять душу надії чудові.
Хай весною, зціляючи світ,
зійде лагідне сонце любові
і розтопить бездушності лід.
Умови конкурсу «За 28 днів весна, кохання…»
Усі учасники конкурсу «За 28 днів весна, кохання…»:
https://md-eksperiment.org/category/konkursy/za-28-dniv-vesna-kokhannja
