Стефанюк Христина. За 28 днів весна, кохання…
Тіні наших рук
Тіні наших рук торкнулися букв,
Ти пішов — і вслід лишився звук.
Останній вихід, знову крок ,
і між світами виріс морок.
Здавалося, що спалах днів — навічно..
Він згас, мов попіл, що розтанув в вічність.
І тіні вже не знають, де їх слід,
Розчинилися у сутінках обід.
А я люблю, як проклята, до смерті,
Та всі надії, наче водою ,стерті.
Мої думки — то крига на воді,
Що ледь торкнулась — і розтанула в імлі.
Я не сплю, бо сняться твої очі,
І серце у грудях стогне щоночі.
Я прагну забути, та пам’ять палає,
І тиша кричить, і душу ламає.
не хочу чекати довго я літа,
Лише би склеялась «чаша»розбита…
Та слово впало, гостре, як уламок,
на нас обох ,мов розвалився замок.
Умови конкурсу «За 28 днів весна, кохання…»
Усі учасники конкурсу «За 28 днів весна, кохання…»:
https://md-eksperiment.org/category/konkursy/za-28-dniv-vesna-kokhannja
