Півторак Михайло. За 28 днів весна, кохання…
Весна заходить в місто…
Весна заходить в місто, як дощ на світанку,
обережно, не шумить, торкається скла.
Ти йдеш поруч, і твої кроки м'які, як зізнання,
а твої слова — це шепіт, що гріє до дна.
Теплий вітер піднімає пилюку з доріг,
змішує запахи кави і сирої землі.
Ми з тобою мовчимо, як мовчать поети,
коли в серці тече весняний неспокій.
Я дивлюся на тебе — твоя усмішка, мов полум'я,
руки твої — тонкі вітки магнолій у цвіту.
Ти розповідаєш щось просте, невимушене,
але кожне слово тягнеться, як нитка в довгу весну.
Місто розцвітає, мов старий сад,
залізні труби дихають парою й тишею.
Ми йдемо серед світу, який здається чужим,
але в наших очах — тепло, мов домашнє світло.
Весна приносить із собою спогади й сни,
минулі пристрасті, що пахнуть яблуневим цвітом.
Ти говориш, що любов — це просто вітер,
який приходить і йде, не питаючи нікого.
Але я знаю: в цьому вітрі — ти.
Ти — його смак, його музика і його суть.
Ти розчиняєшся у весні, як дощ у траві,
і я знаю, що навіть у вічності залишишся поруч.
Ми йдемо разом, розквітаючи, як дерева.
Наші тіні плутаються на старих бруківках.
Весна розповідає нам про те, що все минає,
але це мить — вона безмежна, бо вона твоя.
Умови конкурсу «За 28 днів весна, кохання…»
Усі учасники конкурсу «За 28 днів весна, кохання…»:
https://md-eksperiment.org/category/konkursy/za-28-dniv-vesna-kokhannja
