Іванця Юрас. За 28 днів весна, кохання…
Спогади, що пахнуть одеколоном
У нього на зап'ясті — дрібне татуювання.
Одягається завжди у синій колір.
Посміється, коли запрошую на чаювання,
і начхати йому на людський говір.
Зелені очі — голосніші за будь-які слова.
Посмішка, яку при зустрічі мені дарує,
змушує знову радіти і вірити в дива,
і у моє захоплення ним, що тільки прогресує.
Пам'ятаю, ми просто посміхались і мовчали,
але він все ж наважився привітатись.
Ми розмовляли, і одне одного не перебивали,
мої почуття не змушували його лякатись.
Цікаво, а чи згадає колись ті часи,
коли я була підлітком і ми тікали?
Я на балконі читала усі свої рукописи,
він розповідав про пригоди, що його спіткали.
Як ми танцювали на кухні під музику,
доїдаючи піцу, що давно охолола.
І піддавались різноманітному ризику,
поки його батьків не було вдома.
Хочу все життя бачити його посмішку,
що торкається моїх губ щоразу,
коли у вибраному ним капелюшку
клянуся, що вже забула про образу.
Тихі вечори- найзаповітніша моя мрія.
Її ні за що не змиє квітневий дощ.
Усе навколо — весняна бутафорія
із пластику, жуйок та білих підошв.
Моє волосся досі пахне його одеколоном,
та й при зустрічі він тепло посміхається.
Його шия прикрашена моїм кулоном,
я рада, що все так і залишається.
Умови конкурсу «За 28 днів весна, кохання…»
Усі учасники конкурсу «За 28 днів весна, кохання…»:
https://md-eksperiment.org/category/konkursy/za-28-dniv-vesna-kokhannja
