Сонечко Ольга. За 28 днів весна, кохання…
Коли побачиш уночі той зорепад,
Те відчуття, що на душі легкий серпанок,
Коли вернув усе хоча б на мить назад,
Щоб обійняти мою душу наостанок,
Коли за обрієм життя стають роки,
Які пройшли, і що їх вже не повернути,
Коли минулих почуттів не віднайти,
І того болю, що минув, вже не забути…
Не зможеш ти мене знайти у своїх снах,
Не доведеш, що ти мене тримав в долонях;
Цілунок мій зігрів твої тверді вуста
Та подих долі відчуваєш вже на скронях.
Не віднайти тобі моїх чудових мрій
І часу плин тобі, на жаль, не зупинити;
І ти тепер лише один, ти вже не мій,
Мені твоє холодне серце не зігріти…
Коли за обрієм життя настане ніч,
Що віддаляє від бажань життя потроху,
Коли тобі потрібна тільки одна річ –
Не сумувати за минулим анітрохи;
Коли, на жаль, ти дуже пізно зрозумів:
Тебе в житті чекає тільки осінь сива,
Коли одне єдине так і не зумів –
Одне життя прожити разом, всім на диво…
Умови конкурсу «За 28 днів весна, кохання…»
Усі учасники конкурсу «За 28 днів весна, кохання…»:
https://md-eksperiment.org/category/konkursy/za-28-dniv-vesna-kokhannja
