Сичак Юстина. За 28 днів весна, кохання…
Маленький гай сидить самотній, Аж враз ранковеє проміння,
Поринувши у глибочінь. Переступило той поріг.
Зелене листя, талий сніг, І злобні ланцюги печалі
Так огорнули звідусіль. Відпали грізно в інший бік.
І враз, ой що це? Як полилися по промінню,
Що за диво? І так до дівчини дійшли.
Ось так поблискує в імлі. Але дійшли вже не кайдани,
А це гарненьке жовте сонце Не куски і ланцюги,
Всіх привітало навесні. А маленьке гарне слово
Йшли між променем любові, Дорожче всякої біди.
Хлопець й дівчина чудові.
От тільки щось ніби тримає,
Ніби душить і гарчить,
Слова милі не вилітають,
А там сидять в кайданах злих.
Умови конкурсу «За 28 днів весна, кохання…»
Усі учасники конкурсу «За 28 днів весна, кохання…»:
https://md-eksperiment.org/category/konkursy/za-28-dniv-vesna-kokhannja
