Ковпак Ольга. Конкурс драбблів «У мене було 2 хвилини, щоб…»
Шарлатові троянди вилися навколо дощатої лавки, теплий дощ ритмічно цибенів, вимальовуючи шрифтом Брайля тонкі струмочки на дорозі. Я стояла біля
Сонячний ранок привітно зустрічав новий день. Після сніданку чоловік і старша дочка пішли на роботу і в школу. Я готувала обід. Менша донечка бавилася іграшками. Раптом стрілою пронеслася думка: чому так тихо в квартирі? Пішла шукати дитину. Ніде нема!
- Де ж вона??!! – злякала думка.
Я відчинила двері кабінету і остовпіла: дитина тримала в руках пляшечку, а на кофтинці – сірі полоски…
- Танюсь, що це у тебе?
- Сося…
- Яка сося? Я тобі нічого не давала. Де ти це взяла?
Я схопила плящинку і остовпіла: Клей!!. Силікатний!
У мене було 2 хвилини, щоб забігти до сусідки-медсестри і попросити викликати ,,Швидку’’. Повернулася, щоб одягнути дитину і себе.
,,Швидка’’ приїхала ще за 2 хвилини. (Благо, лікарня знаходилася на початку нашої вулиці). Дитину врятували.
Умови літературного конкурсу драбблів «У мене було 2 хвилини, щоб…»
Усі учасники конкурсу:
https://md-eksperiment.org/category/konkursy/u-mene-bulo-2-khvylyny-shchob
Рекомендуємо: новий конкурс «ComicVibe».
Умови участі тут: https://konkurs-maljunkiv-uljublenykh-heroyiv-komiksiv-comicvibe
