Вергун Софія. Конкурс драбблів «У мене було 2 хвилини, щоб…»
У мене було всього дві хвилини, щоб врятувати себе. Час мовчки тік, немов відлуння бійні, що ще донедавна бушувала у моїй голові. Я стояла у темній кімнаті, ледве відчуваючи подих, і намагалася зосередитись. За дверима чути було важке дихання — він був поруч. Мій ворог. Той, хто ще кілька хвилин тому хотів мене вбити.
Зі схованки під столом я побачила його ноги. Він шукав мене, час йшов, наче його зупинити було неможливо. 120 секунд — це небагато, щоб прийняти рішення, але мені потрібно було діяти швидко. У голові крутилися усі можливі варіанти: сховатися, боротися, втекти. Але кожен з них був ризикований.
Я підняла руку до кишені, де тримала маленький пістолет — подарунок, який я ніколи не думала використовувати. Кожна мікросекунда — це вибір між життям і смертю. Відчула, як пульс прискорився, кров ринула до голови. Тисячі думок, але одна мета — вижити. Це був мій шанс, і я не могла його втратити.
Він зробив крок у мою сторону, і я зрозуміла, що час закінчується. Зробила глибокий вдих і натиснула на спуск. Свист пострілу прорізав тишу, і я побачила, як його тіло раптово завалюється. Але не було часу на перемогу — двері відчинилися, і в них з'явився новий ворог. Це був не він.
Моє серце билося голосніше за будь-який годинник. У мене залишилася лише секунда: один і ... Я зробила крок назад, маючи надію знайти ще один вихід. А раптом... Залишився один шанс — я мусила втекти, поки ще можу. Відчуваючи останні сили, прорвалася крізь двері і вибігла у темряву, залишаючи за собою кімнату, що могла стати могилою.
Дві хвилини минули швидше, ніж я могла уявити. Але я залишилася живою — і це була єдина перемога. Та якою вона була значущою...
Умови літературного конкурсу драбблів «У мене було 2 хвилини, щоб…»
Усі учасники конкурсу:
https://md-eksperiment.org/category/konkursy/u-mene-bulo-2-khvylyny-shchob
Рекомендуємо: новий конкурс «ComicVibe».
Умови участі тут: https://konkurs-maljunkiv-uljublenykh-heroyiv-komiksiv-comicvibe