«Дотик ніжності» - з такою назвою відкрилася персональна художня виставка Галини Шевцової, м. Дніпро

Все частіше мистецтво йде назустріч глядачу, все частіше художники стикаються з проблемою пустих залів музеїв і галерей в промислових містах. Враховуючи зміни зацікавленості суспільства в мистецьких подіях, художники йдуть на компроміс та вимушені пристосовуватися до часу. В місті Дніпро власники бізнесу, що зацікавлені в підтримці культурного розвитку містян, створюють в партнерстві з художниками цікаві проєкти.

Анонсую персональну художню виставку Галини Шевцової «Дотик ніжності», кав'ярня «Кава НФТ», м. Дніпро. Мета заходу: наблизити городян до митців, створити культурний простір, розширити можливості простору та організовувати цікаві події у перспективах майбутнього.

«Свій смисл усяка голова трима. А серце всяке — лиш свою любов, В думках однаковості теж нема, У вівцях цей, той в козах смак знайшов. Мені ж свобода лиш одна вабна І безпечальна, і непроста путь, Бо мірка у житті це основна, З’єднає коло циркуль мій отут. Святий мій Боже, світовий творець! Стверди сотворене й на тому стань; Хай тягнеться весь час з кінця в кінець Наш світ отак, як до магніту сталь. Коли неправду бачить моє око, Навчи, як жити, отче любий мій, Людей ти бачиш добре (ти високо), Думок той несистемний різнобій. Один на захід тягне, інший — схід, Пливуть по щастя із усіх вітрил, На півночі один спиняє хід, А інший ще й на південь шлях одкрив. Один нам каже: „Онде хтось там косить“. А інший мовить: „Ні, мабуть стриже“. „У воза п’ять коліс“, — голосить. Який же біс у прах думки січе?»    

 (Григорій Сковорода)

Галина Шевцова надихається легендами рідного краю, а також подорожами й архітектурою різних країн. У творчості досліджує зв`язки європейських культур та спільні архетипи. Інструменти осмислення: філологічні та генеалогічні штудії, науковий аналіз. Працює над проблемою  національних та міжнаціональних засобів образності в живописі. Вивчення культурних механізмів надає розуміння наших життєвих принципів. Мораль стає ідеологією самозбереження. Зіткнувшись із жорстокістю світу, більшість людей потребують умиротворення. Тому зрозуміло, що сучасна мораль спирається на низку помилок, які проявляються також і у хибному розрізненні добра і зла. Утилітарний підхід формування моралі спирається на користь, забуття болю, напрацювання звичок та й просто на помилках, що є в основі систем цінностей.

Занурюючись у геополітичні та національні коди, ми здатні змінюватися самі. Але суттєві питання і надалі залишаються без відповіді. Неухильна адаптація до життя дає нам розуміння усталених правил. Тому мандри – це згода на шлях з іншими незнаними правилами.

Вивчення на полотні пейзажів далеких міст під час мандрівок дає занурення у форми людського мислення та Божественного промислу. А пленерні шляхи завжди приводять додому. Пейзажі, які малює нам наша підсвідомість, – це закарбовані у нашій пам'яті та модифіковані під потреби нашої уяви пейзажі дитинства. Для розвитку нашого уявлення достатньо мати три-п’ять пейзажів на полицях пам'яті. І саме цими пейзажами ми користуємося, коли читаємо книги, слухаємо історії. Кожен із нас гуляє своїми персональними садами і луками разом із Котигорошком, Кирилом-Кожум'якою, Жар-Птицею та Блакитним Лисом. А читаємо ми одну спільну казку.

Тож запрошуємо всіх зацікавлених на персональну художню виставку Галини Шевцової у кав'ярні "Кава НФТ" на ж/м Перемога, м. Дніпро.