(1896–1948)
Антонен Арто був поетом, прозаїком, сценаристом, режисером, теоретиком театру, філософом, публіцистом, художником. Арто присвячені десятки капітальних досліджень, переважно пов'язаних із його книгою «Театр та його двійник» (1938).
Розмірковуючи над тим, що театр має виражати – зовнішній світ чи внутрішнє життя, чи навіть непізнане, – Арто проголосив, що майбутнє належить метафізичному театру.
У концепцію Антонена Арто органічно входить думка, що театр має відображати не те, що підказує повсякденність, а метафізичні ідеї. На його думку, театр починає існувати тільки з того моменту, коли те, що неможливо, дійсно починається, і коли поезія, що створюється на сцені, оживляє і розпалює символи, що виникають.
Твори
Критика
- Культурологічна рецепція тілесності в «театрі жорстокості» Антонена Арто
- Нове філософське бачення театрального мистецтва: сюрреалістичний «театр жорстокості» Антонена Арто і «молодий театр» Леся Курбаса
- Символологія концептів «тіло без органів» Антонєна Арто та «надмаріонетка» Гордона Крега як феномен метаантропології сценічного синтезу
