(1781–1838)
Адельберт фон Шаміссо — поет, який займає особливе місце серед німецьких поетів-романтиків. Своєрідність його насамперед у тому, що він радше оповідач, ніж лірик. Романтичний порив до невідомого, невисловленого, романтичне кохання до «блакитної квітки» йому загалом чужі. Незважаючи на те, що Шаміссо охоче зображував надзвичайне й екзотичне, сильні та пристрасні характери, його оповідальна манера завжди залишається стриманою.
Найсуттєвіший момент, який дозволяє говорити про балади та поеми Шаміссо як про безперечно романтичні твори, — це зображення характерів дійових осіб. Хоча письменнику зовсім чужий пафос, герої його балад дещо піднесені над повсякденним рівнем, їхні пристрасті сильні та незвичайні. Здебільшого характер героя виявляється втіленням однієї провідної риси.
Адельберт Шаміссо відомий також як автор «Незвичайних пригод Петера Шлеміля» — повісті, що пронизана глибоким філософським змістом, захоплює своєю чарівністю. Вона мала такий успіх, як небагато творів у світовій літературі. Уже в цій повісті Шаміссо з високою майстерністю художника розв’язував питання про згубну роль багатства у суспільстві, про прагнення людини до пізнання природи, до наукових знань, які приносять користь тільки тоді, коли служать людському прогресові, а також про неспроможність людини жити поза суспільством.
Твори
Критика