(1850–1893)
Кожна новела Гі де Мопассана показує то одну, то іншу грань реальної дійсності, різні за матеріалом і зображенням епізоди складаються в єдину картину життя. Цілісність враження досягається єдністю погляду на різноманітний життєвий матеріал. Кожна з новел показує читачеві цілісний художній характер, завершену біографію, вміщує ціле людське життя. Майстерність Мопассана така, що навіть короткий епізод із життя будь-якого з його персонажів дає уявлення про його минуле та майбутнє.
У центрі уваги письменника – внутрішнє життя «маленьких» людей, що часом навіть не проявляється у словах і вчинках, яке непомітне для неуважного чи байдужого ока, але насправді значне, складне, різноманітне. Історія кожної окремої особистості представлена у творчості письменника не ізольовано, а разом з описом психологічних переживань безлічі інших людей, які її оточують.
Мистецтво створення ілюзії реальності у Мопассана полягає у вмінні змусити читача забути про те, що перед ним художній твір, сприймати його як життя, а героїв як реально існуючих людей.
Твори
Критика
