Великий ерудит, глибоко освічена людина, М. Зеров був особливо вимогливим до молодого покоління письменників. Імовірне громадянське кредо Зерова: не відверта боротьба, а внутрішня еміграція, спротив схемам, що накидалися войовничими анальфабетами, й уперта культуртрегерська праця. За життя Зеров зумів видрукувати дві тоненькі поетичні книжки: «Антологію римської поезії» («Друкар», 1920), що складалася виключно з перекладів, та «Камену» («Слово», 1924), яка, поруч із перекладним, містила й два оригінальні розділи. Збереглися й декілька рукописних книжечок Зерова, одну з яких — «Сонети і елегії» (1922) — було факсимільно відтворено разом з «Антологією» і «Каменою» київським видавництвом «Час» (1990). Твори Критика
|