Степан Процюк

(нар. 1964)

Степан Процюк — один із тих, хто відкриває, започатковує, експериментує, не відкидаючи традицій, упроваджує власне прочитання одвічної колізії між митцем і соціумом, відстоює своє право не звертати з обраного шляху.

Його мова — то мова яскравих, полісемантичних образів, тонких психологічних рефлексій, культурологічних, філософських алюзій та несподіваних, часто парадоксальних, асоціацій. Бачення світу крізь призму численних витворів попередників становить одну з провідних особливостей С. Процюка.

Один із улюблених прийомів автора — зображення реальності духовних проблем суспільства через фізичні прояви хвороби героя. Взагалі, відчувається, що провідною ідеєю творчості С. Процюка є бажання показати, що таке життя, до якого ми призвичаїлися, не відповідає призначенню людини, що необхідно щось змінювати, адже, справді, письменник не описує світу. Він його лікує.

Біографія

Твори

• Залюблені в сонце. Друга історія Марійки і Костика
• Марійка і Костик
• Прикладім до колиски мох

Критика

• Рукавичка, кинута в лице злу
• «Філологічна» проза Степана Процюка
• Християнський меридіан повісті Степана Процюка «Там, де поплутані кольори»