Володимир Забаштанський

(1940-2001)

Поезії Володимира Забаштанського мужні, як і він сам. Вони сповнені високого громадянського звучання, сповнені віри в людину, в її дивовижну спроможність переборювати лиху недолю, долати будь-які перешкоди, будувати, любити, жити.

«Браїлівські» теми, не просто визначальні, а наче цілющі у житті й творчості В. Забаштанського. Саме в них чи не найпереконливіше можна визначити висхідну змужніння думок і почуттів, прагнення захопити словом дедалі ширший простір людського життя, історії народу, власного родоводу.

Основна, переважна маса віршів уже перших збірок В. Забаштанського позначена суттєво повнішим, художньо природнішим домінуванням, сказати б, народницької концепції (стихії), крізь яку глибинне, задавнене, недоусвідомлене кобзарсько-лірницьке пронизливе співання про Правду та Кривду вчувається все неспростовніше та переконливіш.

Гранично чесний перед людьми і собою, наділений почуттям надзвичайної відповідальності за вистраждане своє слово, поет Забаштанський не тільки життям, а й щоденним творчим подвигом виборов найвище право сказати: «Заплатив я сонцем за пісні».

Біографія

Твори

• Віра в людину
• Колядники
• Незамінні

Критика

• В серці справжня віра
• За хвилину до Браїлова...
• Його покути золоті