Я колись жила у казці...
Я колись жила у казці.
І щодня до мене в гості
Муза світла, Муза щастя
заявлялася о шостій.
Я тепер живу не в казці.
Пожалійте поетесу.
Музі світла, Музі щастя
перешліть нову адресу.
Знаю: десь вона блукає,
і мене шукає всюди —
там, де вже мене немає,
там, де вже мене не буде.
Хай прибігла би, розквітла,
розсміялася: “Живи!”
І зронила краплю світла
в чорний келих удови.