"Надмірне споживання новин може бути шкідливим для вашого здоров'я"
"Девіз нашого часу - бути в курсі всього і дізнаватися про все найпершим" - саме з такої думки почалася історія, в якій кожен з нас може впізнати себе та своє оточення. Телевізори, радіо та різноманітні гаджети займають занадто багато часу нашого життя. Творці української романтичної комедії "Інфоголік" донесли глядачам: є речі дійсно набагато важливіші за нескінченний потік новин.
Головний герой - молодий інвест-менеджер, який не розлучається зі своїм телефоном ні на хвилину. Хлопець був впевнений, що будь-яка інформація з інтернету може виявитися корисною. Та все кардинально змінюється, коли всі прочитані новини починають справджуватися. Комічні ситуації, які переживають персонажі, підштовхують глядача до зовсім іншого сенсу: "Все, що з'являється в нашій стрічці новин, здається таким цікавим, важливим, новим. Але по факту не має ніякого значення".
Як з'явилася така ідея в українській кіноіндустрії та чи варто нам очікувати на другу частину історії? Про це та інше портал Експеримент дізнався у акторів фільму - Євгена Яновича та Олега Маслюка.
Е - Євгене, у цьому проекті ти проявив себе не тільки як актор, а й як автор сценарію. Як з'явилася така ідея?
Є - Кажуть багато людей, що все давно вже вигадали. Потрібно думати про якісь актуальні теми, про які ще, так скажемо, небагато що говорили, які стосуються кожного. Нам здалося, що ми саме знайшли таку тему, яка загальна, яка важлива, яку можна подати комічно, але за допомогою цієї комічності просто показати народу, що ця проблема існує. Здається, що у нас щось з цього вийшло.
Е - Чи варто нам очікувати на другу частину "Інфоголіка"?
Є - Так, буде. Поки що не можу нічого про неї сказати, тому що вона в стадії розробки. Я знаю точно, що писати для неї не буду, скажемо так. Тому що є з першого фільму якісь висновку, що важко поєднувати акторську та сценарну частину.
Е - Чи є у вас, як і у головного героя, так званий "інфоголізм"?
Є - Так. Навіть скажу, коли вийшов фільм став "залипати" більше, тому що дуже багато починаєш моніторити відгуки в момент виходу кіно, дивишся на сайтах, скільки купили відсотків квитків у зали. Це важлива подія. Так що я можу себе до цього рангу привнести.
О - Я взагалі не телефонний "інфоголік". В мене телефон попереднього покоління. Тому в мене "інфоголізму" немає, але, звичайно, коли я приходжу додому - в соціальні мережі, на роботі також. Це зараз така комунікація, якій немає альтернативи. Без цього неможливо просто.
Е - Окрім студії "Мамахохотала" зараз небагато хто займається розвитком вітчизняного кіно. В чому полягає проблема української індустрії?
Є - Немає такої проблеми. Це теж саме, якщо питати, в чому проблема дворічної людини в порівнянні з більш старшою. Вона - дитина, ось і все. Наше кіно трішки на іншому етапі, ніж те, що ми звикли бачити в кіно від Голлівудських компаній. В основній межі, якщо виділяти якусь конкретну проблему, то у нас вміють знімати красиво, вміють красиво грати, але немає хорошої сценарної школи. Тому що сценарій має величезне значення. Який би ти не був актор, якщо ти будеш казати просто маячню, то фільм не стане успішним.
О - У нас після Нового року виходить 13 кінокартин. Це дуже прикольно. Це означає, що ми почали ворушитися, щось почали розуміти, щось почали знімати.Ще радує, що це не типове українське кіно про репресії, про комуністичний режим. Є комедії, є фільми, які розширюють кругозір, які акцентовані не на тому, що ми завжди пригнічені, а й на тому, що можна веселитися, можна радіти.
Е - Діяльність студії більш спрямована на гумор. Є бажання спробувати себе в інших жанрах?
Є - Так, спробую, я впевнений. Я знаю, що мені подобаються п'єси Багряного. Я дуже хотів би зіграти чумака. Думаю, до цього ще з часом дійде, ось і все.
О - Скажімо так, коли ти починаєш позиціювати себе, як актор, то буде момент, коли ти рано чи пізно захочеш не тільки комедійним бути, а й якимось драматичним. Поки в мене такого бажання не було, але я не виключаю такої можливості.
Е - Нещодавно в Одесі був представлений ваш новий проект - "Бурштинові копи". Чого нам очікувати?
О - Це, я скажу, буде якісна комедія із елементами сатири. Є така річ, як пошуки скарбу. Кожна людина, тим паче українець, мріє знайти скарб. І буде сатирично показано, як це відбувається. Мені здається, що це буде дуже весело.
Українське кіно дійсно "починає ворушитися". У кінотеатрах все більшає кількість вітчизняних проектів, які можуть вразити не менш за голлівудські фільми. Вітчизняне кіно є. Звертайте увагу, бо воно того насправді варте.
Кадри взяті з фільму "Інфоголік"
Текст: Зотова Альона
