Біографія Аркадія Любченка
Аркадій Панасович Любченко – український письменник, редактор – народився 8 (20) березня 1899 року в селі Старий Животів Липовецького повіту Київської губернії (нині село Новоживотів Оратівського району Вінницької області).
1912 року закінчив церковнопарафіяльну школу, 1918 — Сквирську чоловічу гімназію. У 1918-1919 — навчання на медичному факультеті університету святого Володимира у Києві.
Протягом 1921-1922 служив у Червоній армії.
На початку 1920-х грав у Державному театрі імені І. Франка. З 1923 перебуває у Харкові, де займається літературною діяльністю: стає членом літературного об'єднання «Гарту», одним із фундаторів ВАПЛІТЕ, членом Пролітфронту, друкується у журналах «Червоний шлях», «Життя й революція», «Вапліте».
У 1933 разом із Миколою Хвильовим мандрував селами України і бачив голодних людей.
З 1941, в окупованому німцями Харкові, був редактором газети «Нова Україна». 1942 переїхав до Києва. Розчарований і хворий лікувався у клініці в Києві, переїхав до Львова і там був заарештований гестапівцями. З в'язниці вийшов важко хворим. З 1944 — в еміграції у Німеччині.
Аркадій Любченко помер після операції 25 лютого 1945 року.
Похований у місті Бад-Кіссінген (Німеччина).
Після Другої світової війни ім’я і твори Аркадія Любченка заборонені в Радянській Україні (реабілітований наказом Головліту УРСР від 15 листопада 1989 року).
Автор ряду збірок оповідань, повістей, п'єс, рецензій на фільми «Злива», «Коліївщина», «Богдан Хмельницький» та інших на шпальтах видань «Радянська література» тощо.
Твори
Критика
