Спішить вода... її домівка — небо...
Спішить вода... її домівка — небо.
Єднає світ її далекий шлях...
Так гори — йдуть, так я іду до Тебе —
струна життя мого, мого стремління дах!
Спішить вода — на доли сумовиті
(там літа день, там луки і жита)...
Як світу днів, води не зупинити...
Не втримати життя!
Мовчить вода, на серце впала сутінь.
Дрімає даль в блакитному крилі...
Два дзеркала води, дві суті:
у небі — хмара, небо — на землі!
