Олег Ольжич. Захочеш і будеш
2
Поделиться:

Оновлено: 13.08.2025
Захочеш і будеш! В людині, затям,
Лежить невідгадана сила —
Зрослась небезпека з відважним життям,
Як з тілом смертельника крила.
...Вперед, Україно! В Тебе — тяжкі стопи,
Пожари хат димляться з-під них.
Ні Росії, ні Європі
Не зрозуміти синів Твоїх!..
Твори
- Олег Ольжич: маловідома поезія
- Акваріум
- Алябастер
- Антропологія
- Археологія
- Ах, узліссям іти фіялковим
- Ах, ці літні, ці червоні вишеградські ранки
- Б'є три години на міській вежі
- Бог ясний між людьми ходить
- Був же вік золотий
- В альбом панні О. К.
- Весна (Весна прийшла)
- Весна (Не повітря – найтонші звуки)
- Вечір. Я дивлюсь на сині скелі
- Вже перший сніг, мов ковдрою товстою
- Вже ціла зграя збіглась їх
- Вівці
- Візія
- Вікінг
- Він не їде. Сліпучий панцир
- Воно дощем спадає золотим
- Воно зросло з шукання і розпуки
- Все бурхливіші крила негоди
- Всю ніч ревіло хижим звірем
- Вчора лишились за нами у мряці ліси
- Ганібал в Італії
- Гарматчик
- Геологія
- Глухо храми упали у порох розбитих палат
- Голяндський образ
- Грудень 1932
- Ґалли
- Ґіґантомахія
- Ґоти
- Давнім трунком, терпкістю Каяли
- Дванадцять літ крівавилась земля
- Де шлях у жовті врізується стіни
- Десь ти ходиш, діво невпинна
- Диліжанс
- Дні зводяться і падають за кін
- Долини падають і туляться до ніг
- Дон Кіхот
- Дон Хозе
- Душа обважніла, як жорна
- Епіграма на Олю Кушнір
- Зайнялось неземними огнями
- Заходить сонце. Кане тишина
- Захочеш і будеш
- За шмат гнилої ковбаси
- Здригаюся і залишаю форум
- Зима
- Зима панує над селом
- Зимовник
- Злотний порох над майданом
- Змій
- Змовники
- Знаю добре: прийде день весняний
- Знов вітри над землею, вітри
- І вірити, і прагнуть — не во тще
- І дні, і ночі…
- І нудьга ж осінньої негоди
- Їх душі - горіння і криця
- Корови
- Краса, розміряна краса
- Купець
- Легко і ясно лежати з пробитими грудьми
- Люкреція
- Мабуть, судилось мені так до смерті самої
- Маленька кузька кола на воді
- Межа
- Метаморфози
- Ми вийдем жорстоке зустріти
- Милий друже, як тяжко зносив я
- Молитва
- Монастир (Мініатюра)
- Моя Аркадіє чудова!
- Муки св. Катерини
- Навзікая
- На горі під лісом — біла хатка
- Надокучили вівці й кози
- Найтяжче - це поконати
- На небі хмара - вічність і світи
- Напинайте рогожі вітрил
- На полі бою
- На роковини Тараса Григоровича Шевченка
- На темних кладках сивої ріки
- На трьох горбах під знаками орла
- Наш табор між чагарниками
- Нащо слова? Ми діло несемо
- Негритянський божок
- Не жалощі на ріках вавилонських
- Не зірвеш сонця, кат, з небес
- Незнаному воякові
- Ніч запалася – прірва – в себе
- Нічний напад
- Новобранець
- Ольвієць
- Олю мила, хоч сьогодні
- О Україно! Хай нас людство судить
- Підзамча
- Пісня про ворога
- Піхотинець
- Пластовий капелюх
- Поворот
- Полінезійці
- Полісся
- Поля - облоги і бур'ян
- Пороша
- Порцеляна
- Поцілуєш, різко і суворо
- Присвята (Не світлий спокій дорогих глибин)
- Присвята (У твоїх покоях сутінь)
- Приxодили. Стрічали шану й страх
- Пройшли пурпурні фінікійські дні
- Пророк (Голубіє земля, оповита прозорим серпанком)
- Пророк (Не сняться літа дитинні)
- Революція
- Риплять і квилять двоколесі мажі
- Ріки знов увійшли в береги
- Рінь
- Робітня
- Розрив
- Романс
- Рудько
- Світанок
- Святки, іменини, вистави
- Сестра, а другому — мати
- Скільки сонця ллється на землю
- Слова, що прості і суворі
- Сміялись загонисто-дзвінко
- Сонна Венус
- Спинилися, зацьковані, нужденні
- Страшний суд (примітив)
- Страшно в горах в самоті хати
- Сутінь вечірня
- Товариш
- Тридцять днів ішли ми через пущі
- Триптих
- У Цезаря, в одній з останніх книг
- Хтось метнув неминучу стрілу
- Чорно-синяву рінь гризучи
- Шякунтала
- Ще, слава Богу, є такі
- Що?
- Яблуня на горі
- Як учора: обоз, колони
- Я не знаю, чому мені сумно
- Японії
- Ясне мерехтіння кіна
Критика
- «Відвага і любов самопосвяти»: життя і творчість Олега Ольжича
- Життя заради ідеї: Олег Ольжич і його внесок в історію України
- Героїчний епос Олега Ольжича
- Своєрідність поетичної манери О. Ольжича
- Олег Ольжич: поет, що обрав солдатську долю
- Функціонування образу-топосу каменя в художньому просторі поетичної збірки «Рінь» Олега Ольжича
- Еволюція характеру ліричного героя в поезії О. Ольжича
- Інтерпретація творчості О. Ольжича (спроба огляду)
- «Любов і творчість, туга і порив, відвага і вогонь самопосвяти!» (до 100-річчя О. Ольжича)