Ленін
До сонця він подібний. Обійма
Промінням розуму простори світу.
Іде весна на землю, ним зігріту,
А де не світить — радості нема.
Немає між людьми тепла-привіту,
Де визиску загусла чорна тьма,
Де знову побудована тюрма
Для тих, що ждали ленінського світу.
Повинні впасти мури кам’яні,
На волю в’язні вийти мають конче,
Здобути владу мусять ясні дні,
І, вирвавши планету з темноти,
Племенам і народам, наче сонце,
Його ім’я сіятиме завжди!
1956