1980 року японський кінематографіст Ян'Ічі Яой працював над документальною стрічкою про надприродне і вирішив для повноти картини обговорити феномен зі Стенлі Кубриком, режисером «Сяйво». Проект Яоя так і не побачив світ, але у 2016-му на eBay було продано відеокасету з робочими матеріалами, де виявилося рідкісне інтерв'ю зі знаменитим постановником. Там, серед іншого, знайшлося пояснення кінцівки «Космічної одіссеї».
Яой спілкувався з режисером «Механічного апельсина» телефоном, і експерти сходяться на думці, що на іншому кінці чути голос Кубрика.
Загалом відео триває одну годину та 24 хвилини, але дбайливі користувачі інтернету виділили фрагмент, де Яой запитує Кубрика про «Космічну одіссею».
«Я намагався цього уникнути з моменту виходу фільму, – каже Кубрик. — Коли просто озвучуєш ідеї вголос, вони здаються повним маренням, але коли вони вже інсценовані, людина може їх сама відчути. Проте я спробую. Суть у тому, що героя забрали богоподібні істоти, що складаються з чистої енергії та розуму, які не мають форми. Вони поміщають героя у свого роду зоопарк для людей, де вивчають його. Так проходить все його життя. Тільки він не відчуває часу. Для нього все відбувається миттєво, як і на екрані перед глядачем.
Вони обрали цю кімнату, дуже неточну копію французької архітектури (навмисно неточної). То була моя ідея. Я припустив, що вони приблизно розуміють, що людина може вважати красою, але не до кінця. Як і ми не до кінця впевнені, як облаштувати вольєр тварини у спробі відтворити природнє довкілля.
А коли вони покінчують з ним, як буває у більшості міфів нашої культури, він трансформується в якусь суперістоту та повертається на Землю. Можна сказати, що він став надлюдиною. Ми можемо тільки гадати, що з ним трапилося. Це важливий момент у будь-якій міфології, і саме на це ми й натякали».
Фінал «Космічної одіссеї» за роки викликав чимало суперечок серед фанів картини. Одні припускали, що герой Кіра Дуллеа за допомогою моноліту став новим щаблем еволюції, тоді як інші особливо не замислювалися над посланням Кубрика.
