Дарія Китайгородська

– Що ся діє в темноті, каете? Ой, та багацько всілякого! А чо’ питаєте? Ну, та’, темнота – то така штука, що хтос її ся боє, а хтос чекає на ню…

От, я скажу вам за свою сусідку. На шестому жиє, надо мнов. Вона так троха тойво… знаєте… не при собі. Як шос їй стає, зачинає гупати вікном. Темнося кругом, бо ж світла не є: ті москалі клєті знов попали дес у нашу станцію… А вона гупа і верещить: «Сасєдній дом, 9 етаж, ви мєня аблучаєтє! Лазєрниє пушкі на балконє!»

Таково… Шо тут скажеш? Хора темна жінка. Шкода, хоч і москалька. Часом так дрібно тарабанить, ніби з машинґвера хто пуляє. То вже і я троха ся бою… І сусіди не сплять через ню. Чо’ темна? Бо її розум сліпий. А мо’ спить у темноті. Таке…

– Хто чекає на темноту, питаєте? Та хто, он мій коцур чекає. В білий динь спит, а тоди ночов світить очисками, засідає на мої капці – такий вдатний мисливець, шо ну! На мишів? Нє, не маю їх. Де ви бачили тотих шкрабунів у київській хаті…

Як вночи той гвалт зчиняється, шо ракети летять, часом хтіла’м піти в погріб, у нашій хаті є. Но доки того коцура пІймеш, доки запакуєш ‘го в торбу, то вже ніби і йти не тра’. Та й той погріб – то таке, ратунку не дуже дасть від тої гаспидської ракети чи шахеда, ігій на ‘го, шоб не долЕтів і впав на макітру тому, шо запустив… А коцурові добре – ганяє хатов, ся бавит зо мнов, піди злАпай зі свічков у руці.

– Хто ся боє темноти? Та всі люде! Зара’ дужче, бо вОйна. Темнота і вОйна – то як сестри. Слідом одна за другов ходят. Прийшла вОйна – і привела за собов темноту, бо москалі світло побили тими гаспидами. А за темнотов – страх. Бо не знати, чо’ чекати, не видко, шо ся діє, і тоті лямпи не дуже помічні, бо світла таки від них мало є.

Но я так кажу: всьо має бути на світі, всьо має свій хосен, іно страх ніколи. Він не дасть нічо’ доброго, лиш змусить чоловіка ховатисі, скручуватисі вдвоє, змаліти. Мусимо страх загнати дес у манісіньку шпарку, пережити го’, а як пережиєм, то й темнота не є страшна.

– Питаєте, чи є в темноті щос добре? Аякже. Мусит бути. Сон добрий і коханнє палке. І дітиска на світ приходят вночи. І ще багацького всілякого добра. Не лиш динь має світло, но й темнота зі своїм світлом жиє.

Читайте также


Выбор читателей
up