Що відбувається у темряві. Колісніченко Богдана
Що в мене відбувається у темряві, коли немає світла? А ось що в мене відбувається. Коли вдома немає світла, я не лякаюся і від нудьги не помираю, я малюю малюнки нашим захисникам, або картину для батьків.
Моя творчість їм звісно подобається, але вони сварять мене, що малюнків аж надто вже багато. Та я на це уваги не звертаю, а ще більше купую розмальовок і творю!
І ось, коли вдень відключають світло, я вже точно не нудьгую: граємося з дівчатами на вулиці та шукаємо пригоди на свою голову, а як же без цього!
Також коли немає світла, ми йдемо до бібліотеки і допомагаємо обробляти книжки та чистити фонд від книг написаних москальською мовою. Складаємо їх у коробки, і нам всім дуже весело! Бібліотекарі нас раді бачити та дякують за допомогу, і нам це приємно! Ми звичайно і книжки читаємо, але українською мовою.
А ще коли немає світла, я можу погратися з кішкою, яку звати Муся. Я для неї зробила іграшку, яка складається з палки і мотузки, тягну цю іграшку, а вона за нею бігає. Було навіть таке, що вона звалила новорічну ялинку, і потім було дуже важко знайти новорічні іграшки в темряві.
А ще коли немає світла, то ходити в школу не треба, і це ще один плюс, - ти моментально находиш чим зайнятися: малювати з ліхтариком, читати журнали і книги під ліхтариком, наприклад Робін Гуд, про красу і здоров'я, і навіть поспати, щоб відпочити від хаосу сьогодення. А ще ми з дівчатами, коли є бажання і час вільний, робимо аплікації та ходимо на гурток до дитячого клубу, там дуже весело!
Часто мені не вистачає часу на те, щоб зробити всі уроки, то я роблю їх теж з ліхтариком. Проте, в мене знаходиться час поговорити з друзями і рідними, які зараз за кордоном. З ними завжди є про що поговорити і поділитися враженнями!
Нас українців не зупинить нічого, у нас дуже сильний могутній народ, я ним дуже пишаюся! І поки наші богатирі ЗСУ б'ються з «сірими мишами», ми будемо їм допомагати, дякуючи волонтерам які працюють без кінця і краю, чи з світлом чи без, але вони працюють! Ми ж, діти, ходимо допомагати їм, то й що, що немає світла?
Українці – сильний народ, наповнений духом мудрості, і я дуже пишаюся тим що я українка. Це говорить проте, що я сильна, а не «кацапня», якась, яка тільки і чекає на пральну машину чи мікрохвильовку, які ж вони тупі!
Тож темряви і відсутності світла я не боюся! А усе, що я роблю в темряві, мені подобається! Ми все витримаємо і переможемо!
Дякую за увагу! Слава Україні
