Війна, кохання, перемога. Дубограй Надія
В серпні волосся пахне вологими флоксами.
Час все збігає по лобовому тоненькими цівками.
Життя же наповнюється думками та парадоксами.
Щастя це ранок, який починається поцілунками.
Вітер тихенько шепоче: " Ти знаєш, а це уже серпень."
Падають яблука, зірки та ракети.
Я вірю, обов'язково ми усе стерпимо,
Проб'ється ще світло у всіх максимальних канделах.
І буде у нас іще сила-силенна історій,
Як тих узорів з ниток на твоїй лляній вишиванці.
Закарбуємо в пам'ять, щоб ніколи не було повторів,
Того жахіття, як двадцять четвертого (лютого) вранці.
Читайте також:
