Війна, кохання, перемога. Ольга Козіна. Я не поїхала нікуди
Я не поїхала нікуди
Знов прокидаюсь від тривоги,
І вже зима встеляє всюди
Горбаті, крижані дороги
І знов летять гелікоптери
І їх щоразу проводжають
Дахи маленькі – наші хати,
Вони летять їх захищати
І доки хтось активно постить
З казкових місць круті світлини,
Дивися: поруч моя постать,
Фотографуюсь в Україні!
Щоранку світлу усміхаюсь
Пірнаю в ночі темну пащу
Я в Україні залишаюсь
Не тут -мені було б не краще.
Приходжу втомлена з роботи
І від тривоги до відбою
І у моменти безтурботні
Я залишаюся з тобою!
Читайте також:
