Війна, кохання, перемога. Андріана Цюцик
Мамо, ти чуєш, як листя шепоче,
Як вітер холодний все тіло пройняв,
Як ворог той лютий зубами скрегоче,
Як постріл ворожий життя знов забрав?
Мамо, ти чуєш, як пташка співає?
Як сонечко ділить останнє тепло?
Серденько моє уже завмирає,
Й ніколи не буде вже так, як було.
Не прийду додому, не сяду з тобою,
А сам буду спати в сирій тишині.
Мамо, прошу, не плачте за мною
Залиште весь біль і сльози мені.
Матінко рідна, не так ти хотіла,
Хотіла онуків і спокою днів.
Отримала ти вже мертвого сина,
А я ще так жити й любити хотів.
Читайте також:
