Війна, кохання, перемога. Марія Попадин

Квітли дерева дрібнесеньким цвітом,
І я разом з ними, як найменша з квіток.
Напивалася жадібно сонячним світлом...
Весна! Життєдайний ковток.

Гнівалось небо, страшними бувало громами –
З відважністю воїна ти мене беріг.
Я, наче твоя святиня, що там всі храми:
Твоя цнотлива квітка, ти – мій оберіг.