Битва під Оршею 1514 - велика перемога над московським князівством
8 вересня 1514 року українська історія запам'ятала як день великої перемоги над московським князівством. Польсько-литовсько-руське військо на чолі з князем Костянтином Острозьким, одним із найвидатніших руських полководців, розбило армію московського князівства у битві під містом Оршею. Ця подія відіграла важливу роль в історії Східної Європи та визначила подальший хід подій у конфлікті між Литвою та Московією.
Конфлікт між Литвою та Московією
На межі XV-XVI століть Велике князівство Литовське та московське князівство були двома великими державами, які претендували на включення всіх руських земель та домінування у Східній Європі. Це призвело до тривалого конфлікту між ними, де обидві сторони намагалися розширити свої сфери впливу на цих землях та домінування у Східній Європі.
Передумовою великої битви під Оршею став поступовий наступ московського князя Василія ІІІ на західні території і захоплення Смоленської фортеці наприкінці серпня 1514 року. Ця агресія спонукала литовських, польських та руських князів зібрати військо і якнайшвидше дати відсіч агресору.
Частина шляхетських полків уже в серпні об'єдналися під керівництвом польського короля Сигізмунда І. До нього приєднався князь Костянтин Іванович Острозький із кількома волинськими і подільськими полками, який, власне, й очолив збірне військо. У вирішальній битві проти московського князівства взяли участь литовці, русичі, поляки, татари, серби, угорці та німці, створюючи потужну коаліцію проти московської агресії.
Підготовка до битви та хід бою
Московське військо, очолюване воєводою Іваном Челядніним, зміцнилося завдяки підтримці данців і Ганзи, які допомогли з посиленням війська, особливо артилерією. Сили московії, за різними джерелами, налічували близько 12 000 воїнів (хоча король Сигізмунд писав про три десятки тисяч зі сторони московитів).
У ніч на 8 вересня русько-литовська армія переправилася через Дніпро поблизу Орші завдяки швидко спорудженим мостам. Доки вони готувалися до контратаки, московити намагалися відтіснити їх від мостів, щоб зупинити переправу.
Військо Великого князівства Литовського успішно відбивало атаки і вже до опівдня перевага була на їхньому боці. Тоді руська й литовська кіннота провела успішний тактичний хід: імітувавши відступ, вони заманили московські передові загони в зону зручної атаки для артилерії. Це стало несподіванкою для Челядіна, у війську якого з’явилися панічні настрої і розпочався не скоординований відступ, коли стало зрозуміло про швидку поразку і правого, і лівого флангів. У цей час резервні литовські загони пішли в наступ та разом з основними силами погнали московитів на схід.
Погоня тривала аж до вечора. Розгром ворожої армії був повний. Польські гусари гнали залишки армії Челядіна аж до Смоленська. Сам московський воєвода разом зі ще десятком полководців потрапили у полон.
Наслідки
Битва під Оршею стала грандіозною перемогою спільного війська, очолюваного одним із найвидатніших руських полководців - Костянтином Острозьким. Ця перемога мала значення не лише на рівні геополітичних змін в регіоні, але й в історії українського народу, який брав активну участь у цій важливій події.
Битва під Оршею 1514 року мала значущі наслідки для обох конфліктуючих сторін - Литовсько-Руської держави і московського князівства.
Для Литовсько-Руської держави:
- Збереження влади та впливу: перемога під Оршею дозволила Литві та її союзникам зберегти контроль над руськими й українськими землями, які були об'єктом конфлікту з московським князівством.
- Східнослов'янська ідентичність: битва під Оршею також сприяла збереженню східнослов'янської ідентичності та культурних традицій на руських та українських землях, оскільки вона завадила їхньому асимілюванню московією.
- Дипломатичний вплив: перемога посилила позиції Литовської держави на міжнародній арені, забезпечивши їй підтримку від своїх союзників і сусідніх країн.
Для московського князівства:
- Територіальні втрати: поразка в битві під Оршею призвела до втрат московії на західному кордоні й обмеження її впливу на руські землі, що створило передумови для подальших конфліктів і розгортання нових експансійних планів.
- Зміцнення сусідів: битва під Оршею зміцнила позиції московських сусідів, зокрема Литви та Польщі, що стали більш обережними щодо московських амбіцій у регіоні.
- Соціальні й економічні проблеми: поразка призвела до соціальних та економічних труднощів у московському князівстві, оскільки втрати військового потенціалу й економічні втрати посилили соціальну напругу в країні.
Після розгрому московського війська слава про Костянтина Острозького поширилася всією Європою, а його внесок у збереження та відстоювання східнослов'янської культури та влади став важливим символом. Сьогодні ми згадуємо цю перемогу як спільний європейський успіх у боротьбі з московською агресією.
Україна, пам'ятаючи свою історію та героїчні подвиги своїх предків, створила 30-ту окрему механізовану бригаду імені князя Костянтина Острозького, яка символізує силу та відвагу українського війська.
Також у 2014 році (на тлі московської агресії проти України) була створена спільна литовсько-польсько-українська бригада імені Великого гетьмана Костянтина Острозького, що символізує спільний фронт у захисті суверенітету та територіальної цілісності України в історичному контексті та на сучасних геополітичних аренах. Битва під Оршею 1514 року лише підкреслює важливу роль України та її народу в історії та сучасних подіях Європи.