Гортаючи оголошення про здачу житла...

Як виняйти квартиру, не дивлячись фото житла, що здається в оренду?
Минулого разу, коли я шукав житло, я побачив стільки відразливих фото інтер'єрів квартир і будинків, що вирішив залишитися у батьків. 
Шпалери з квітами, старі сервізи, килими на стінах, килими на підлозі, ядучих кольорів клейонки на столах, чугунні батареї, як непереносимий тягар минулого, вензельочки на дзеркалах, покривлені, мов доля українського середнього класу, пластикові туалетні бачки без кришок, які чиясь безстрашна рука не посоромилась сфоткати, вузьки коридори, ніби в середньовічних катакомбах, важкі, брудні штори, просякнуті запахом прогорклої олії і пилу, «прикраси», які не прикрашають, а зводять з розуму.
Дивлячись на ці фотки, зникає бажання орендувати житло, трохи слабшає бажання жити взагалі.
Власники квартир своїми світлинами хотіли привабити орендарів, а вийшло навпаки.
Якби я кожного дня дивися на ці кольорові поєднання кахелю в кухні, я би переселився з «затишної, просторої» квартири в дім божевільних.
Необхідно з сумом визнати, що ми живимо поруч з естетичними монстрами. Більшість моїх співвітчизників має дуже дивне уявлення про красу.
А ще кожен перебуває у власному часі. Ті, хто хочуть зняти житло, пропонують розцінки 2018-го року, а ті, хто здають — 2025-го.
... Втім, споглядання цих фоток — дуже філософська і доволі медитативна справа. Спробуйте пару годин поспіль посерфити на сайтах здачі житла, і перед вами виникнуть вкрай бажливі, базові питання, які ми так рідко собі ставимо.
Що є життя? Який сенс в людському існуванні? Що є щастя, чим є затишок? Як має виглядати мій дім, хто буде жити в ньому разом зі мною?
Чому люди тягнуть різну гидоту в свою норку?
Навіщо ми це все терпимо?
Мікрокосм — як відображення макрокосму? Якщо таке всередині, то яким має бути зовні? Як я бачу свою ідеальну вулицю, місто, країну, світ? І чи бачу взагалі?
7000 + комунальні
7000 завдаток
100% місячної оренди оплата послуг ріелтора