Навіщо інженерам медитація?

Робота сучасного інженера потребує творчості та інноваційного підходу до вирішення складних, міждисциплінарних завдань. Але таким навичкам не навчають у сучасних інститутах та академіях, дякувати стандартам. Через це інженери виходять на ринок праці з важливими аналітичними та технічними навичками, але насилу знаходять нестандартний підхід, коли справа доходить до творчого вирішення проблеми.

Останні дослідження показують, що медитація та практики майндфулнесу можуть допомогти інженерам покращити здатність генерувати нові ідеї, привести до нових способів мислення та кращих рішень. У цій статті ми познайомимо вас з роботою групи дослідників із США, які вивчали вплив практик майндфулнес на розвиток відсутніх у технарів когнітивних здібностей.

Важливість дивергентного мислення

Дивергентне мислення (від латів. divergere - розходитися) - метод творчого мислення, що застосовується зазвичай для вирішення проблем та завдань. Полягає у пошуку безлічі рішень однієї й тієї ж проблеми.

Зазвичай інженерам ставлять завдання спроектувати пристрої, системи чи процеси, які можуть мати різні, іноді навіть суперечливі цілі. Такі завдання мають багато потенційних рішень. Інженерна група отримує чи ідентифікує проблему, визначає масштаб проблеми, генерує багато ідей для вирішення, оцінює ідеї та пропонує рішення. Це називається процесом інженерного проектування. Протягом усього процесу інженери користуються конвергентним та дивергентним мисленням. Це – в ідеалі.

Конвергентне мислення є лінійним і передбачає послідовне проходження етапів рішення для отримання правильної відповіді. У той час як дивергентне мислення досліджує різні варіанти та шляхи вирішення, з безліччю можливих відгалужень, які можуть відрізнятись від спочатку сформульованої проблеми. Це допомагає генерувати безліч різних ідей. У результаті, в процесі проектування інженери використовують дивергентне мислення при генеруванні ідей для отримання широкого спектра потенційних рішень. А конвергентне мислення в оцінці зібраних ідей для визначення оптимального рішення. Обидва типи мислення важливі, проте дивергентне мислення є особливо важливим для розробки інноваційних рішень.

На жаль, на інженерних кафедрах такого не вчать. Як правило, навчання майбутнього фахівця спрямоване на лінійне опрацювання вузької, сфокусованої на дисципліні, технічної інформації. Такий підхід допомагає студентам застосовувати низку формул та правил для структурованих завдань з однозначно «правильною» відповіддю. І це навички для індивідуальної роботи, а не командної.

Тому не дивно, що інженери пручаються дивергентному мисленню, коли приступають до своєї професійної діяльності. На щастя, існує безліч методів, які допомагають покращити дивергентне мислення, наприклад мозковий штурм, який заснований на колективному генеруванні ідей. Під час мозкового штурму людей просять відкласти судження та проявити цікавість.

У компаніях буває так, що страх бути незрозумілим та сказати «не в тему» заважає багатьом співробітникам пропонувати нові, нестандартні ідеї. Для цього і потрібно приймати нову інформацію уважно та без суджень для якісного подальшого опрацювання.

У школі Стенфорда вчать приймати та з цікавістю розглядати різні точки зору. Це відбувається через присутність у поточному моменті. Інженерам пропонують розслабитися та досягти режиму прийняття під час проектування. Ці елементи присутності та цікавості є частиною фундаментальної людської здібності, яка називається усвідомленістю (в англ. — mindfulness).

Дослідження

Майндфулнес визначається як навмисне звернення уваги в поточний момент нашого життя з відкритістю, цікавістю і прийняттям поточного досвіду. З одного боку, майндфулнес допомагає заспокоїти бурхливий потік безладних думок, а з іншого — простежується причинно-наслідковий зв'язок між усвідомленістю та здатністю брати участь у колективному потоці абсолютно різних думок та ідей. Тобто, замість відволікання на потоки безладних і не зв'язканих думок у своїй голові, ти зосереджений на конкретній задачі та залучений до обговорення різних нових ідей у групі однодумців. А це абсолютно різні речі.

Команда вчених провела два дослідження, спрямовані на вивчення взаємозв'язку між уважністю, дивергентним мисленням та інноваціями серед недавніх випускників та студентів інженерних спеціальностей.

Як медитація впливає на дивергентне мислення?

По-перше, вони розглянули вплив 15-хвилинної медитації на розвиток дивергентного мислення серед 92 студентів інженерних спеціальностей Стенфордського університету. Перед експериментом усі учасники заповнили анкету для вимірювання вихідного рівня свідомості. Потім учасників розділили на «Групу оздоровлення» та «Контрольну групу». Їм було запропоновано виконати два завдання із підключенням дивергентного мислення.

Перше завдання було на генерацію ідей, де їм було запропоновано перерахувати якнайбільше альтернативних варіантів використання цегли.

Друге завдання було на інженерне проектування, де їм було запропоновано перерахувати всі фактори, які вони враховуватимуть при проектуванні опорних стін для русла річки під час повені.

В обох групах вихідна усвідомленість корелювала з кількістю та оригінальністю ідей, які учасники записали в задачі генерації ідей, та з кількістю факторів, що розглядаються в задачі інженерного проектування. Студенти-інженери, які повідомили про більш високу базову свідомість, краще справлялися із завданнями для дивергентного мислення.

Далі у «Групі оздоровлення» учасники пройшли 15-хвилинну медитацію до виконання завдань. У контрольній групі учасники просто переглянули 15-хвилинне відео про зняття стресу перед виконанням завдань.

Результати продемонстрували чіткий зв'язок між практиками майндфулнесу та покращенням дивергентного мислення. Медитація покращила оригінальність ідей, проте на кількість таких ідей поодинока медитація не вплинула. Вчені зробили висновок, що необхідні більш суттєві тренування уважності, крім однієї 15-хвилинної сесії, щоб зрозуміти, чи може практика уважності збільшити кількість ідей на додаток до їхньої якості.

Майндфулнес та інноваційне мислення

У другому дослідженні команда вчених проаналізувала результати опитування близько 1400 студентів-інженерів та нещодавніх випускників у США, щоб з'ясувати зв'язок між усвідомленістю та інноваціями. Вони використовували результати дослідження інженерних професій (Engineering Majors Survey), якими керує одна з них (Шері Д. Шеппард), щоб виміряти вихідну усвідомленість та впевненість у своїй здатності до інновацій (так звана інноваційна самоефективність).

Дослідники виявили, що вихідна усвідомленість учасника експерименту впливала на рівень інноваційної самоефективності. І найцікавіше, що не лише вміння концентруватися, а більшою мірою цікавість та відкритість новому були найсильнішим предиктором інноваційної самоефективності.

Відкрите та цікаве ставлення носить назву «Розум новачка». Це здатність по-новому поглянути на проблему та відкрити нові перспективи її вирішення. Розум новачка допомагає вийти за межі звичного способу мислення, зняти шори багаторічного особистого досвіду. У такі моменти може статися загальнокомандний прорив. А для окремого фахівця це може стати особистим зростанням.

Крім того, дуже важливе доброзичливе ставлення до себе — це аспект самоспівчуття, який захищає від різкої самокритики та страху перед невдачею, спонукає людей ризикувати та досліджувати незвідану територію, що призводить до нових рішень.

Медитація розвиває обидві ці якості.

Ці дослідження мають важливе значення для інженерної освіти. Крім технічних навичок аналізу інженерам також необхідно розвивати відкрите, цікаве та добре ставлення, щоб вони не зациклювалися на одному конкретному підході та могли розглядати нові можливості.

Багато новаторських компаній Fortune 100, таких як Google, Cisco, P&G, Facebook, вже давно інтегрують практики усвідомленості (майндфулнес) на робочому місці для розвитку творчості та інновацій, а також емоційного інтелекту та благополуччя своїх співробітників. Наступний крок для цих компаній – це адаптація практик усвідомленості для розвитку дивергентного мислення у своїх інженерних підрозділах, що так важливо у технічному дизайні та при проектуванні. Ці компанії вже усвідомили, що відкритість, цікавість та доброзичливе ставлення до себе, а не лише увага та концентрація можуть стати ключовим фактором при генеруванні інноваційних ідей.

Автори дослідження:

• Шона Шапіро — професор, автор понад 150 статей у наукових журналах, спікер на TED та всесвітньо визнаний експерт з уважності та співчуття, співробітник інституту Розуму та Життя, заснованого Далай-Ламою. Шапіро запрошували з виступом до короля Таїланду, в уряд Данії, а також у компанії Cisco Systems, Genentech та Google.

• Шері Д. Шеппард - професор машинобудування в Стенфордському університеті, де вона не тільки викладає, а й проводить дослідження в галузі інженерної освіти. Працювала на інженерних посадах у «Великої трійці Детройту»: Ford Motor Company, General Motors Corporation та Chrysler Corporation.
• Шеннон Гілмартін – старший науковий співробітник Лабораторії інноваційного лідерства жінок VMware та ад'юнкт-професор у галузі машинобудування у Стенфорді. Керуючий директор дослідницької консалтингової фірми SKG Analysis. Її досвід та інтереси зосереджені на освіті та розвитку кадрів у галузі техніки та науки.
• Бет Рікен - аспірантка факультету машинобудування Стенфорда, її робота зосереджена на розвитку уважності, цікавості та емпатії у студентів-інженерів.