Біографія Жузе Сарамаґу
Жузе ді Соуза Сарамаґу – португальський письменник, класик світової літератури, володар багатьох літературних премій та нагород, у тому числі відзначений Нобелівською премією з літератури 1998 року – народився 16 листопада 1922 року у селі Азіньяга (провінція Алентежу) на південь від Лісабона.
Був сином безземельних селян. Коли Жузе було три роки, його сім'я перебралася в Лісабон, з яким було пов'язано практично все життя письменника. Він був змушений рано покинути школу і продовжував навчання в училищі, де опановував фах автослюсаря, бо це обіцяло реальні заробітки. До того як стати професійним письменником, змінив цілий ряд професій (від слюсаря і кресляра до перекладача та журналіста).
Його перша книга була опублікована у 1947, проте потім Сарамаґу нічого не видавав до 1966; критики відзначали, що літературний талант прийшов до нього пізно. Сарамаґу працював журналістом, писав про політику, а жити виключно за рахунок літературної праці почав у 1976, в 54-річному віці.
У 1944 письменник одружився з португальською художницею Ілдою Рейс, у подружжя народилася донька Віоланте. У 1970 пара розлучилася.
Перші літературні успіхи Сарамаґу припадають на середину 1970-х. Роман «Підручник живопису і каліграфії» (1977), п'єса «Що мені робити з цією книгою» (1979), роман «Ті, що піднялися із землі» (1980, за загальним визнанням, його перший великий роман) принесли автору визнання на батьківщині.
З романом «Спогади про монастир» (1985) до Сарамаґу прийшла світова слава. Він став володарем Премії критики, премії «ПЕН-клубу» й інших іноземних нагород. Після цього вже кожний наступний роман автора читацька спільнота зустрічала з неабияким захопленням.
У 1988 одружився із іспанською журналісткою Пілар Дель Рьйо, котра згодом переклала багато його творів іспанською мовою та очолила Фонд Жузе Сарамаґу.
У 1991 побачив світ роман «Євангелія від Ісуса Христа». Головний сюжет роману зав'язується навколо біблійної оповіді про вбивство безвинних немовлят у Віфлеємі, а сам Ісус постає перед читачами звичайною людиною зі своїми пристрастями та вадами. Роман відразу викликав гнівну реакцію католицької церкви та португальської критики, автору ж було заборонено висувати його на здобуття літературних нагород. Португальська влада піддала цензурі роман, і на знак протесту Сарамаґу оселився на острові Лансароте, що на Канарах. У 1998 шведський комітет нагородив письменника Нобелівською премією.
У 2000 побачив світ роман Сарамаґу «Печера» («La caverna»), що завершує трилогію, у яку ввійшли написані раніше «Есе про сліпоту» і «Згадати всі імена».
Негативні відгуки з боку християн та юдеїв отримували деякі книжки письменника, зокрема його останній роман «Каїн», що вийшов у 2009. Крім того, Сарамаґу відкрито засуджував дії Ізраїлю в Палестині, а в 2009 балотувався в Європарламент від Португальської комуністичної партії.
Жузе Сарамаґу помер 18 червня 2010 року у муніципалітеті Тіас, що на острові Лансароте (Іспанія).
Твори
Критика
