Леус Тетяна. Конкурс драбблів
БРАМА
Десь на окраїні пекла поблизу Авадоса він лежить в рідну землю вплавлений. І немає над ним ні хреста, ні знаку, ні навіть жетона з іменем.
Десь на окраїні раю поблизу Авадоса він стоїть перед Брамою і з Петром сперечається, наче з даїшником:
- Петре, послухай, не можна мені ангелом. Вони не нищать русню, не годують тушонкою котиків…
- Петре, давай домовимось. Ти мені турнікет – кров зупиню і до своїх якось виповзу.
Він сперечається годину, дві, може, вічність… Апостол на нього сумно-пресумно дивиться… Урешті зітхне й своїми кналами зв'яжеться з Одіном:
- Присилай валькірій, забирай його у Вальгаллу. Там усі свої.
