Біографія Готліба Конрада Пфеффеля
Готліб (Амедей) Конрад Пфеффель – франко-німецький поет, байкар, прозаїк і перекладач; почесний член Баварської академії наук (з 1808) – народився 28 червня 1736 року у сім'ї бургомістра міста Кольмар (Франція) та юридичного консультанта французького короля.
У 2 роки залишився сиротою, виховувався старшим братом. З 1751 вивчав право в університеті Галле. Слухав лекції Х. фон Вольфа. У 1752 переклав французькою мовою книгу лютеранського пастор Йоганна Йоахіма Сполдінга. У 1754 вирушив до Дрездена для лікування захворювання очей. У 1758 після операції осліп.
Зайнявся літературно-перекладною діяльністю. У 1762 переклав з німецької на французьку мову байки Магнуса Готфріда Ліхтвера «Fabeln in gebundener Schreibart». Працював над перекладом на німецьку творів історика церкви Клода Флері «Histoire ecclésiastique».
У 1773 відкрив військове училище для дітей аристократів-протестантів, які через вірування не були допущені навчатися у військових навчальних закладах Парижа.
З 1776 – член Гельветичного товариства. У 1782 став громадянином міста Біль (Швейцарія), почесним членом міської ради Біля в 1783. У 1788 прусська Академія мистецтв обрала його своїм почесним членом.
Після Французької революції військове училище Пфеффеля було закрито. Був президентом євангелічної консисторії у Кольмарі.
За його заслуги в 1806 Наполеон призначив Пфеффелю щорічну пенсію.
Пфеффель підтримував дружні стосунки з багатьма відомими людьми свого часу, зокрема Вольтером, Альф'єрі та швейцарським поетом Лафатером.
Пфеффель – автор численних байок і поетичних оповідань, у легких, витончених віршах, що вирізняються наївною добродушною моралізацією.
Менше значення мають його прозові твори, видані під назвою «Prosaische Versuche» (I-X, 1810-1812; XI, 1820). Його «Fabeln und poetische Erzählungen» видані Гауффом у 1840.
Готліб Конрад Пфеффель помер 1 травня 1809 року в Кольмарі.
Твори
Критика
