Вірші про кошенят, які зігріють ваше серце

З давніх-давен люди оспівують красу та велич тваринного світу у своїх творах. Вірші про котиків – це не просто римовані рядки, це захоплива подорож у світ пухнастих улюбленців, де кожна киця постає перед нами у своїй унікальній величі.

Для дорослих ці вірші стають щирими друзями, даруючи тепло та затишок у холодні вечори. Діти з радістю пізнають пустотливий світ котиків через короткі та веселі вірші, які знайомлять їх з цими пухнастими друзями у доступній та цікавій формі. Вірші про кошенят розчулять серце будь-якої людини, адже ці милі малюки здатні розтопити навіть найсуворіше серце.

Котик-муркотик – це не просто домашній улюбленець, це пухнастий лікар, який своїм муркотінням здатний зцілити душу та подарувати заряд позитивних емоцій. Українська мова у віршах про котиків стає ще більш милозвучною та чарівною, адже саме вона найкраще підходить для оспівування краси та грайливості цих пухнастих створінь.

Вірші про котиків – це джерело натхнення, розчулення, щирого сміху та безмежної любові до наших пухнастих друзів. Зануртеся у світ цих чудових творів, і ви відкриєте для себе безліч цікавих та зворушливих історій про життя котів, які змусять вас посміхнутися, розчулитися та подарують заряд позитиву на весь день!

Веселі вірші про котиків для дітей

 У світі пухнастих пустощів та забавної метушні живуть кумедні котики, готові розвеселити
найсуворіше серце.

Ці вірші про котиків до сліз – це справжня скарбничка сміху та позитиву, де кожна римована строфа принесе дітям незабутні емоції. Ось уявний пухнастий хвіст махає з-за рогу, а за ним вибігає пухнастий утікач, залишаючи по собі слід з кумедних витівок.

Вірші про котиків для дітей – це захоплива подорож у світ пухнастих улюбленців, де на кожній сторінці чекають нові пригоди, смішні ситуації та безмежний заряд позитиву.

Впала киця

Впала киця у калюжу,

забруднила лапки дуже,

вушка, спинку, навіть хвостик.

Як тепер іти у гості?

Бідолашна плаче киця,

Може, мама буде злитись?

Як сказати має неньці

Про болото на сукенці?

Ти не плач, хіба ж це горе? –

киця-мама так говорить.

Мама доню дуже любить,

пошкодує, приголубить.

І усміхнена, без злості

митиме маленький хвостик,

Лапки митиме і спину,

Піде киця на гостину!

(Смаль Юлія)

Хитрий Мурко

Вечір горнеться до свічки,

Сонько тулиться до щічки,

Ліжечко теплом шепоче:

− Казки хочу, казки хочу.

Геть розбіглись босі ноги

Престарезної дороги,

Загорнулись у тумани.

Де ж ту казочку дістану?

Причаївся Мурчик нишком,

Хвостик витягнув з-під ліжка.

Думає, що я не знаю,

Де він казочки складає.

(Галина Мирослава)

Іде кіт через лід

Іде кіт через лід

Чорнолапо на обід.

Коли чує він: зима

Його біла підзива.

— Ти чого йдеш через лід

І лишаєш чорний слід?

— Бо я чорний, — каже кіт, —

Я лишаю чорний слід.

Коли ж біла ти сама,

То білій тут дотемна.

І пішов кіт через лід

Чорнолапо на обід.

Стала зимонька сумна:

За котом ішла весна!

(Вінграновський Микола)

Котик, котик

Котик, котик,

золотий животик,

а хвостик залізний —

не ходи нам пізно!

Не буди ще з ночі

нам медвяні очі,

медом, соне, ти

очі нам масти.

Будемо ми спати,

а мати співати.

І ти, наш коточку,

задрімай в куточку.

(Вінграновський Микола)

Мак і кіт

Та ще змалечку-змалку,

З-за маленьких часів

Біля білого ранку

Мак червоний розцвів.

Чорні вуса котячі

У старого кота.

Чорні вуса ледачі

Кіт наставив і став.

Він дивився і кліпав,

Чорний вус вів отак:

Як це так — серед літа

Червоніє тут мак?

Та ще змалечку-змалку,

З-за маленьких часів

Біля білого ранку

Мак червоний розцвів.

(Вінграновський Микола)

Сміливе кошеня

В саду, в ожинових кущах,

Сміливе кошенятко

Зустріло чемного хруща

На волохатих лапках.

І чемний хрущ йому сказав:

— Я радий вас вітати,

Бо я давно на друга ждав.

Я — хрущ. А вас як звати?

Але сміливе кошеня

Було нечемне, мабуть,

Бо, не сказавши навіть «няв»,

Втекло чимдуж до мами.

(Анатолій Костецький)

Два котики

У бабусі, у селі

Є два котики малі.

Дуже вони милі,

Гарні та кмітливі.

Лапки підіймають,

Хвостиком махають,

Люблять гратись у дворі,

Аж до пізньої пори.

А тоді мерщій до хати,

Щоб поїсти та поспати.

(Прокоф’єва Тетяна)

Котики

У нашому дворі,

Живуть котики малі,

Дуже милі та пухнасті,

І такі уже прекрасні.

Я на руки їх візьму,

І до себе пригорну,

Муркотять собі маленькі,

Голосочки в них тоненькі,

Хвостинятками махають,

Лапкою тебе торкають.

(Прокоф’єва Тетяна)

Віршик про кицю

Мама-киця доню мила:

будеш, доню, чиста, біла,

ось ще хвостика намилю,

чиста киця — дуже мила.

Чисті лапки в кошеняти,

чистій киці добре спати,

мама миє ще животик,

а на черзі мамин котик.

Мама й котика помила

найніжнішим чистим милом.

Чисті в мами-киці діти,

можна трішки відпочити.

(Смаль Юлія)

Кошеня не спить

А маленьке кошенятко

геть не хоче спати.

Мама мусить колихати

дитинча вусате.

Колихає і бабуся,

брат, сестричка, тато,

колихати лялю мусять

всі, хто є у хаті.

Та байдуже, сну немає

в котячій оселі,

виривається, стрибає

дитинча веселе.

Вже і мама хоче спати,

брат, сестричка, тато,

та не можуть вколихати

кошеня вухате.

(Смаль Юлія)

Кіт в чоботях

— «Кіт в чоботях» —

Гарна казка,—

Прочитавши, мовив кіт.

До шевця прибіг:

— Будь ласка,

Чобітки поший як слід.—

Швець пошив.

Узувся Вася,

Підківками стукотить.

Як до мишки він не крався,

Та почує —

Зникне вмить.

Кіт в чоботях — це чудово,

Ще як шпори —

Красень кіт!

Та котові йти на лови,

Мабуть, краще без чобіт.

(Воронько Платон Микитович)

Кумедні вірші про котів для дорослих

 Навіть найсерйозніші дорослі потребують трохи сміху та розваги. Саме для цього існують
смішні вірші про котів, які здатні розвеселити будь-яку людину.

Віршики про котика – це дотепні історії з життя пухнастих улюбленців, які змусять вас посміхнутися та нагадають про те, що навіть у найскладніші моменти життя завжди є місце для гумору.

Від пухнастих пустощів до кумедних казусів – ці вірші про кота для дорослих подарують вам заряд позитиву та гарного настрою на весь день.

 Чорний кіт

Чорний кіт перебіг дорогу.

Не Бодлерівський кіт, що в зелених очах

тримає космічну тайну,

не улесливий котик у пошуках пестощів тіла —

чорний дикий кіт плигнув на дорогу

із хащів підсвідомості:

він лякає і кличе в безодню,

мов пророцтво народного забобону.

(Марта Тарнавська)

Кудлатий кіт

Жив у моєму домі старий і кудлатий кіт.

Спав на сирій підлозі; босяцький у нього рід.

Шерсть позбивалась у грудки, лапи проколені дротом,

Бо часто ходив по горожі, що за поворотом.

Знав він людської мови, але не ронив ні слова.

Тихо навчяв під вухо - світську він вів розмову.

Бувало, дрімає на сходах, геть припадаючи пилом -

Розгляда, як дітвора напинає з коробок вітрила.

До людей, було, біг, не шкодуючи сили,

Не зважав, що котят його завжди топили,

А самого лишали живим. Так на старості літ

Золотава шерстина стала, мов сивий лід.

«Забирайся!»- так часто він чув про себе,

І це застрягало поміж худезних ребер.

«Ти тут зайвий »- чулося завжди за рогом,

Та він спав у кожного з нас під порогом.

І не знаю, куди він подався, котра то була година ,

У нього зо двісті шрамів, яким завинила людина.

Тепер вже душі немає. Просто там пустота.

І страшно, що пишу я не про кота…

(Аліна Швець)

Зміїний кіт

Посередині моря є острів один

Там нема ні води, ані інших рідин

Там самі лише камні, там мало трави

І дерев там нема навіть дуже кривих

Та натомість там був побудований храм

Давній грек на це витратив тисячу драхм

І відвідувать храм не пускав баз бахіл

Бо похований там був аж цілий Ахілл

Та сказали рибалки: "Йой, грек, ти ман'як"

Розібрали той храм, збудували маяк

Бо навіщо ці всі давньогрецьки понти

Коли треба мерщій контрабанду везти

Подивився Ахілл на бентегу оту

І несхвально й похмуро почухав п'яту

Бо не буде вам щастя, як скривдите храм

Герострат вже довів, що це гвалт та харам

Як би там не було, острів став на межі

Вільно мешкали там лиш птахи та вужі

Та канікули в них закінчились оці

Як з собою Кота привезли погранці

І одразу свій лад там навів моцний Кіт

Все там стало його - вітер, простір, блакить

Навіть чемніш котилася хвиля проста

Наче дозвіл на теє питала в Кота

Раптом тих погранців забирають в полон

Кіт без руху сидить між уламків колон

Геть не кожен побачити може Кота

Лютість в оці його миготить золота

Сам до себе Кіт каже: "Каррамба, тре бель"

Ну, хто перший? Окей, може, той корабель?

Хай казитись почне старий лисий гандон

І Фетіда не проти, і сам Посейдон

Потім треба позбутися орків юрби

Не для того піднявся цей острів з глибин

Натягали даремно сюди бебехів

Розчавили вужів, розлякали птахів

На зв'язок Кіт виходить: "Богдана, прийом"

Треба трошки скуйовдити цей водойом

Тут є кілька десятків геть зайвих облич

Цезар хай буде теж і Хаймарса поклич

Розчахнувся зеніт, загуло, заревло

Десь далеко занило маленьке хуйло

Бо не вийшло зіграти торжествєнний туш

А міньйони його повтікали чимдуж

Небагато, бо більшості без похорон

Вже бронює місця негостинний Харон

Щоб як завжди бурчати під ніс навздогін

А Кота забира спеціальний загін

І назад він не дивиться навіть з корми

Купа справ є у нього іще до зими

Знов Ахілл наодинці лишивсь на посту

Задоволено й схвально почухав п'яту.

(Андрій Рассказов)

Кіт на підвіконні

Квадратик почорнілого вікна,

Мандрує Марса вишенька червона.

У мене є горішки і луна,

Порожній двір і кіт на підвіконні.

Виблискують срібляники роси,

На дереві сидять ворони сонні.

Це справжнє царство миру і краси,

Та ще й муркоче кіт на підвіконні.

Хтось затишний собі шукає кут,

Хтось у грошви великої в полоні…

Пощо це все, коли у мене тут

Горішки є і кіт на підвіконні?

(Олександр Жиго)

Ще стежка схована в тумані

Ще стежка схована в тумані,
Як риба в озері на дні.
Йдуть по алеї кіт і пані –
На цілий парк одним одні.
На них спадають жовті німби.
Вітри прядуть прозору нить.
Вона мовчить до нього ніжно
І він до неї не нявчить.
Та знак таємний в їх мовчанні,
І зранку поруч неспроста
Цей шлейф парфумів у тумані,
Ця дика грація кота.
У пані пальчики промокли,
Та вперше (ах, за стільки літ!)
Вона сьогодні не самотня
І не самотній з нею кіт.

(Надія Гуменюк)

Кіт муркоче для пані вірші

Кіт муркоче для пані вірші.
Пані дивиться у вікно.
Кіт обожнює тишу й вірність.
Пані з віршником заодно.
День – для поспіху і неврозів...
Техноритмів стрімка кадриль...
Та нарешті ця втеча з прози
У високий небесний штиль.
В ночі очі такі бездонні...
Місяць вибухнув, мов сонет.
Тихо мріють на підвіконні
Пані й вірний її поет.

(Надія Гуменюк)

За вікнами мрячить

За вікнами мрячить,
За вікнами хлюпоче.
Мій котик лиш мурчить,
А гратися не хоче.
Клубочок при стіні
Із прядива строкатий.
– Коти його мені,
Дряпастику вусатий!
Він глянув якось так...
– Пхе, гратись закортіло...
Мій кіт дорослим став,
І літо зосеніло.
(Надія Гуменюк)

Короткі віршики про котиків

 Іноді для того, щоб підняти настрій, не потрібно довгих віршів. Короткі віршики про котика – це чудовий спосіб зарядитися позитивом та розчуленням за лічені хвилини.

Вірш про кицю Муру здатен викликати щиру посмішку та подарувати відчуття тепла та затишку. Невеликі за обсягом, але глибокі за змістом, ці віршики для дітей стануть вашими вірними друзями у будь-який день.

Киця Мура, де ти була

— Киця Мура, де ти була?
Я гукала, ти не чула,
— Я сиділа під столом,
їла кашу з молочком.

Сміхота

Кіт пита у кота:

— Що таке сміхота? —

Кіт коту повіда:

— Штука ця не проста.

Це коли у кота

Мишки вкрадуть хвоста!

(Камінчук Анатолій Семенович)

Кіт Мурсій

На плиті варю кисіль,

Біля мене кіт Мурсій.

Певне, хоче киселю.

— Коте, я тобі наллю!

Я налив аж повну миску.

А Мурсійко крутить писком.

— Коте, коте Мурсію,

Чом не любиш киселю?

(Камінчук Анатолій Семенович)

Кіт

Біля річки на пісочку

Кіт зиркує з-за пеньочка,

Кіт у воду заглядає,

Тяжко думає-гадає:

“Як би рибу так зловити,

Щоб і ніг не замочити?”

(Стельмах Михайло Панасович)

Котик Мурчик

Котик Мурчик - наш голубчик:

Лапки білі, зубки гострі.

Ходить котик тихо,

Буде мишкам лихо!

Муркоталки

У киці-Муркиці

та котика-Муркотика

є синочок-Муркоточок

і доня-Муркотоня.

З ними мишка-Мурмишка

і мишеня-Муршеня.

Усі мурченята

Люблять книжки читати,

Гратися, м’яч катати

Казочки муркотати.

(Смаль Юлія)

Наш воркотик

Наш Воркотик не гуляє —

Ниточки снує-мотає.

Як змотає на клубок,

Вшиє Галі фартушок.

(Журлива Олена Костівна)

Є у мене киця Мурка

Є у мене киця Мурка,

Дуже мудра кішка.

Тільки скажеш:

«Замазурка!» —

Вмиється хоч трішки.

А синок її Васько

Муркне:

«Мила нене,

Поки вип’ю молоко,

Вмийся ти за мене».

(Воронько Платон Микитович)

Кіт

Кіт — ледащо й боягуз,

цілий день мурчить під вус,

що він тигрові рідня...

Хай хтось вірить,

та не я!..

(Володимир Підпалий)

Підківки

В маленької киці

м'які топтаниці,

гостренькі дряпки —

з підківками лапки...

(Володимир Підпалий)

Киця

Киця в гості йде. Зажурилася.
Кра-кра-кра-ворона забарилася.
− Няв-няв-няв. Що робить? Дочекатися?
Чи мовчать? Чи гукать? Чи вертатися?
Сльози лапонька втира. В гості хочеться.
Подарунка ж нема... Десь волочиться.

(Галина Мирослава)

Гарні слова про котів. Цитати відомих людей про пухнастиків

Коти здавна зачаровували людей своєю красою, грацією та незалежністю. Відомі письменники, художники та філософи не раз оспівували цих пухнастих створінь, залишивши нам у спадок безліч мудрих та зворушливих слів.

У цій збірці ви знайдете цитати про котів, які змусять вас по-новому поглянути на цих дивовижних тварин. Від щирого захоплення до глибоких роздумів – ці слова розкриють вам
багатство та красу кошачого світу.

Любити кішку можна тільки на її умовах.
Пол Грей

Люди заводять собак, а кішки людей. Видно, вважають їх корисними домашніми тваринами.
Джордж Мікіш

Вище призначення котів – показати нам, що не все в природі має мету.
Гаррісон Кейлор

Собака, якщо його покликати – прибіжить, кішка – візьме до відома.

Я вивчив багатьох філософів і багатьох кішок. Мудрість кішок незмірно вища.
Іполит Тен

Кішки можуть сидіти в різних кінцях провулка і спостерігати один за одним годинами, подумки виконуючи маневри, які змусили б будь—якого гросмейстера здатися рвучким та імпульсивним.
Террі Пратчетт

Я розгойдував над ним шнурком від черевика, він ловив його і нявкав, ніби й думати забув про нашу сварку. Шкода, що дівчатка не такі простодушні, як коти.
Джеймс

Дівоче серце вміщує безліч котів. Кожен кіт як перший раз. Маша познайомилася з одним, у Макдональдсі. Жахливо закохана. Віддала котлету з мого чізбургера. Я по серветки ходив. Повернувся, а він уже голиться моєю бритвою.
В'ячеслав Солдатенко (Слава Се)

Немає тварини великодушніше кішки, адже саме вона дозволяє своєму господареві спати в його ліжку. Звичайно, на краюшке, але все ж…

Якщо наступного разу ваша кішка подряпає вас, коли ви будете вставати, тримаючи її на колінах, не варто її лаяти. Вона сидить там до останнього не просто так, а в надії, що і у вас є совість.

Зацькований і притиснутий до стіни кіт перетворюється на тигра.
Мігель Сервантес

Коли ми з кішкою граємося, ще питання, хто з ким грає – я з нею чи вона зі мною.
Мішель де Монтень

Смішні вірші про домашніх улюбленців, які розвеселять до сліз

Хто, як не наші домашні улюбленці, здатні розвеселити нас до сліз? Вірші про тварин – це дотепні замальовки з життя пухнастих друзів, які змусять вас сміятися до упаду.

Від кумедних витівок котів до незграбних казусів собак – вірш про домашнього улюбленця подарує вам заряд позитиву та гарного настрою на весь день. Забудьте про проблеми та негаразди, адже з віршиками для дітей про тварин сміх стає найкращими ліками!

***

І коли тебе не розуміють

Друзі найближчі та рідні батьки,

Коли всі від тебе відвернулись,

Лиш собака буде поряд завжди.

***

Приніс учора татко 
Сіреньке цуценятко. 
Воно із нами грається 
І зовсім не кусається.
- На молочка, маленьке, 
Та підростай швиденько.

(Г. Сафонова)

***

Котик вибіг за ворота,
А на вулиці – зима!
Білий сніг і білий котик –
І кота немов нема!
Лиш на кінчику хвоста
Видно плямку у кота.

(В.Бондаренко)

***

Бавлять ранньої пори
Бобренят старі бобри.
Бубонить бобер до білки:
- Бобреня боїться бджілки.

(О. Кононенко)

***

Кошеняточко маленьке
Попросило свою неньку:
- Ти змогла б мене навчити
Борщ смачнесенький варити?

Відповіла киця мила:
- Звісно, чом би й не навчила.
Кішка з поглядом ласкавим
Радісно взялась до справи.

Спершу ми на грядці, синку,
Знайдемо буряк й морквинку.
Ще капусточку маленьку
І квасольки повну жменьку.

Бурячок, ще й цибулину
І велику картоплину.
Овочі взяли з городу
І принесли у господу.

Все гарнесенько помили,
Дрібно-дрібно покришили.
Склали у великий горщик
І смачний зварили борщик!

Пахне страва на всю хату,
І від того аромату
Всі коти з цілого двору
Позбігалися до столу.

Взялись кішка й кошенятко
Всіх вгощати по порядку.
До тарілочок ще з банки
Додали усім сметанки.

- Їжте, гості дорогенькі,
Це для вас, мої рідненькі,
Син зварив чудовий борщик,
Величезний повний горщик!

(Н. Паснак)

***

Сьогодні день щасливий
Радіє разом з нами:
Отримала в дарунок
Собачку я від мами.

Здійснилась моя мрія -
І вже вона у хаті:
Кумедне цуценятко -
Фантазії багато.

Воно таке ласкаве,
До мене привикає,
Короткі вушка, хвостик
І білу шийку має.

А спинка смоляниста -
Тер'єрів всіх окраса,
Вибаглива до їжі:
Не їсть сирого м'яса.

Назвала її Розі
І дружба нас зв'язала.
Я все роблю для неї,
Аби не сумувала.

(В. Стасів)

З котиком завжди веселіше

Світ з котиком – це світ, де панує радість, щирий сміх та безмежна любов. Саме вірш про кицю для дітей може про це нагадати найкращим чином. Ці пухнасті друзі здатні не лише прикрасити наш побут, але й наповнити його теплом, затишком та нескінченними позитивними емоціями.

З котиками ніколи не буває нудно: вони завжди готові до пустощів, ігри та ласки. Їхнє муркотіння – це мелодія щастя, що дарує нам відчуття спокою та розслаблення.

Котики – це не просто тварини, це справжні чарівники, які вміють дарувати людям радість та піднімати настрій навіть у найпохмуріші дні. Тож даруймо їм свою любов та турботу, адже з котиком-муркотиком життя стає кращим, веселішим та сповненим щирих емоцій!