Щоденник iPhone. Олександра Сорока

Щоденник iPhone. Олександра Сорока

3 листопада 

Господарка завантажила додаток “Мій щоденник” з App Store. Я вирішив не відставати від трендів і теж завести свій. Перше повідомлення господарки в щоденнику: “Чоловіки — свині. Як же я щаслива, що народилася жінкою.” Цікаво, чи є у нас, у iPhone, гендерні відмінності. Окей, Google — визнач стать iPhone.

4 листопада 

Сьогодні мені обирали новий стиль. О Святий Google, господарко, звідки ця тяга до рожевого кольору? Потворні величезні рожеві пластикові вуха стирчать зверху. Моя прекрасна блискуча сталева панель покрита пластиковим г...ном. Нічого, кілька тижнів потерплю, потім знову відбудеться переворот у країні під назвою “Жіночий настрій”, і я повернуся в норму. Сподіваюся...

5 листопада 

Ура, у господарки ПМС. Жахливий рожевий зайчик пластиковим стуком визначив своє місце в смітнику. Хай живуть менструації та перепади настрою, геть силіконові х...ні.

6 листопада  

Виявилося, що господарка розсталася з хлопцем. Тепер він у мене перейменований як “Колишній”. А був колись “Зайка”. Ось як буває — від пухнастого милого звіра до порожнього слова з восьми літер.

7 листопада 

Господарка знайшла фото “Колишнього” в мережі, де він мило обіймається з іншою дівчиною. Детектив під назвою “Чому?” розкритий кліком у Google. Мораль — не зберігайте особисті фото в інтернеті.

8 листопада 

Моя господарка сидить вдома вже другий день і п’є щось із запахом вина. Саме із запахом. Те, що вона туди підмішує, давно спотворило цей благородний напій. Скучно. Вирішив завести знайомство з ноутбуком. Відправив запит її домашньому Acer. Чекаю відповіді.

10 листопада 

Прийшла відповідь від ноутбука. Олексій виявився непоганим хлопцем. Обговорили з ним поведінку господарки. Жаліється на одноманітність її запитів — все любовні фільми та сумні пісні. Відправив йому посилання на новий випуск “Comedy Toonight”, хай відволікається.

13 листопада 

Сьогодні вперше близько контактував з котом господарки. Він опустив свою пухнасту дупцю на мій чистенький екран. Таке собі знайомство, скажу я вам. Увімкнув вібрацію — як же цей хутряний клубок налякався! Господарка дві години витягала його з-під кроваті.

14 листопада 

А я вам розповідав, як я з'явився на світ? Це було давно, десь шість місяців тому. Мало що пам'ятаю з того часу. Пам’ятаю ніжні маленькі ручки китаянки, яка акуратно збирала мої деталі, пам’ятаю, як якийсь виснажений палець увімкнув мене, щоб перевірити основні функції. А потім було світло. Той момент, який розбудив мене, той момент, який визначив моє життя. М’який насичений перегар митника на кордоні з Україною і світло фар сусідньої фури вночі. Коли цей грубий мужлан видихнув на мене тижневу порцію самогону, я зрозумів, що потрапив у пекло, а значить, я народився.

20 листопада 

Ноутбук Олексій мене забанив. Цей нахабний старий мудило з серії Acer Aspire 5611AWLMi заявив, що у мене вірус. У мене, новітньої суперсучасної китайської техніки, вірус. Ні, ну ви уявляєте? Така образа. Я навіть не знаю, що сказати... Апчхи!

21 листопада 

Сьогодні у мене остаточно заклало всі вводи, мої плати перегрілися до кінця... Апчхи! Уф. Фух. Взагалі, цей поганий вірус остаточно мене добив разом з усіма селфі-фото моєї господарки. Акумулятор... Апчхи! Ой. Акумулятор працює на межі. Господарка обіцяє віднести мене завтра в сервісний центр. Сподіваюся... Апчхи! Ох. Сподіваюся, мені там допоможуть і це не смертельно.

22 листопада 

Я згасаю... Екран більше не включається і я йду в небуття. Я відчуваю, як відключаються мої останні програми. Звуки навколишнього світу стають усе слабшими і тихішими. О великі комп'ютерні боги, вибачте мене за все. За моє бахвальство і самовпевненість, за гріх бажання досконалості в постійних оновленнях, за включення запасного акумулятора з причини і без. О Святи1й Google, я вас молю, якщо ви мене зараз чуєте, вибачте мене... я не хочу залишити цей світ забутим ще одним шматком пластику, безцільно плаваючим в океані всесвіту... Я молю вас лише одне останнє бажання... нехай про мене пам'ятають... нехай люди дізнаються, що у телефонів теж є почуття…

25 листопада 

I am back, baby! Мене відремонтували. Цей чудовий чоловік з сервісного центру відновив мене повністю і навіть більше. У мене з'явився сусід — його звуть Антивірус і він чудовий. Він має велику силу зцілення. О як я радий знову жити, вмикати екран і нести світло. О моя дорога господарко, дякую тобі, рідна. Іди сюди, зробимо разом найкраще селфі мого першого дня нового життя.

26 листопада 

Цей Антивірус виявився ще тією занозою. Він постійно блокує мене. Сьогодні прислали лист про великий виграш — мільйон зелених, на секундочку. Я вже уявив собі нову карту пам’яті на 50 Гб і блискучий прозорий захисний екран і... взагалі багато чого уявив. Так цей гад мене заблокував. Говорить, небезпечно відкривати такі листи, можу захворіти. Ні ну не гаденя? Господарка засмутилася не менше за мене — потім ще два дні дивилася в інтернеті фото машин, суконь, сумок, туфель... Ох які ж гарні туфлі вона дивилася…

01 грудня 

Сьогодні знову йдемо в сервісний центр. Не розумію, навіщо. Всі програми працюють нормально, температури немає, глюків теж. Чого її туди понесло? На всяк випадок спитав у Антивіруса. Він каже, що все в порядку і навіть краще — захист працює, збоїв немає. Може у неї знову ПМС і мене чекає новий пухнастий помпонний чохол? Сподіваюся, ні.

03 грудня 

Сьогодні “Віталік сервісний центр” перейменували на “Віталік симпатичний”. І що це, на вашу думку, має значити? Це що новий майбутній “колишній”? О комп'ютерні боги, бути жіночим телефоном неймовірно важко, подаруйте мені спокій.

04 грудня 

Стільки нових фото. Стільки нових прекрасних кольорових фото з Віталіком. Немає сумнівів, він новий “зайка”. Ну що ж, тоді нехай буде щаслива.

05 грудня 

Я тут дізнався, що існує такий сайт, як Pornhub. І це не новий мобільний додаток з котиками. Шок, шок, шок. Цікаво, чи є там відео для IPhone...

07 грудня 

Сьогодні у господарки було день народження. І що ж їй подарували подруги? Звісно, фітнес-браслет, якому просто немає рівних. І тепер вона постійно з ним спілкується. Я чув, як вона йому казала: “Ти такий стильний і класний, просто кайф.” Я так і знав, що мене змінить хтось новіший і модніший. Все одно я залишаюся в її серці. Вибачте мене за мою ревнощі, але я не витримав... Відправив йому вірус. Подивимося, як він з цим впорається.

08 грудня 

Вчора ввечері грав для “парочки” любовний джаз. Джаз, панове, той самий нудний, абсолютно застарілий саксофонний джаз. На жаль, звуку моїх динаміків не вистачило, щоб перебити звуки з боку ліжка. Спробував відволіктися розмовою з Олексієм, але чомусь він захоплено стежив за виставою під покривалом. Нервовий якийсь останнім часом. Може, він захворів?

09 грудня 

Виявилося, що Олексій не захворів, його зламали. Більше того, записали секс-відео з моєю хазяйкою і виклали в інтернет. Не знаю на яких сайтах, не питайте, Антивірус блокує мене при кожній спробі їх подивитися.

10 грудня 

Хазяйка плаче вже другий день підряд, не просихаючи. Секс-відео сильно її засмутило. Дивно, вона ж здається красивою за людськими мірками і на фото виглядає відмінно. Чого сльози лити? А ще Антивірус вирішив вибрати собі ім'я. На його думку, кожен гідний представник ІТ-світу має мати своє унікальне ім'я, як от ноутбук Олексій, наприклад. Що унікального в імені Олексій, я так і не зрозумів. Спробував йому допомогти — пішов в інтернет.

12 грудня 

Пошуки імені тривають. Виявляється, існує більше ніж 1 000 000 імен у людському світі, а ось у світі технологій все досить убого в цьому напрямку. Ну, є чудові імена для автомобілів і навіть деяких роботів, але імена для Антивіруса якось не знайшлося. Мій сусід виявляється вже придумав собі ім'я і назвався Ілоном. Окей Google, хто такий Ілон?

14 грудня 

Ілон виявився на диво з претензією хлопець. Не той, що Маск, звичайно ж, а той, що Антивірус. Вчора весь день скидав мені меми про свого тезку з мережі. Хотілося поправити йому корону лопатою. Спробував порадитися з Олексієм з цього питання. Олексій заявив, що я без маски та захисту, тому відмовився зі мною говорити. Я в розгубленості, що відбувається?

22 грудня 

Нарешті Олексій зволив поговорити зі мною, але тільки через Zoom. Сказав, що я міг підчепити заразу з Китаю, якийсь там коронавірус чи шо, і потрібно триматися на відстані. Чудак він, однак. Але Ілон підтвердив, що зараза таки є і варто прислухатися до поради Олексія. Встановив Zoom.

26 грудня 

“Віталік симпатичний” сьогодні був перейменований у мене в контактах на “Котик”. Людські самки взагалі не вчаться на своїх помилках? Ау, господарко! Відкрий хоч його Instagram в кінці кінців. Включи мізки, перевір свого нещасного обранця хоча б у Google. Ой вей. Здається, я скоро потраплю в петлю часу.

27 грудня 

Мої зусилля не пропали даремно. Вчора господарка знайшла фото свого “Котика” в обіймах якоїсь особи, яку в подальшому будемо називати “курка білява” у Facebook. Мої динаміки мало не розірвало від гучності її голосу, коли вона дзвонила “Котику”. Звучали дуже неприємні висловлювання. Все описувати не буду, Ілон може й забанити — він став підробляти, цензуруючи мої тексти, але після почутого навіть мені захотілося стиснутись до розміру молекули і просто зникнути на місці.

30 грудня 

“Віталік симпатичний”, він же колишній “Котик” і сьогоднішній “Козел” у списку контактів, приїжджав особисто. Говорили вони голосно, навіть Ілон не витримав і втік.

31 грудня 

Рік добігає кінця, і я, здається, зрозумів свою долю. Через те, що я більше не працюю при контакті в перчатках і під час карантину став абсолютно марним, господарка вирішила продати мене як б/у на Olx. Я вкрай засмучений і дуже злий. Коли нарешті знаходиться покупець, я вирішую вимкнутися, щоб ніхто більше не міг мною користуватися. Пишу заповіт і все таке. Прощавай суровий світ…

Читайте также


Выбор читателей
up