Зіняк Олександр. Мама

Вірш присвячується всім матерям,котрі прийняли на себе всі тягарі материнства під час війни,котрі спасають своїх дітей,там де життя найбільша є під загрозою,в окупованих територіях і де ідуть бойові дії.
Також цей вірш для всіх мам,котрі на протязі всього свого життя піклуються про своїх дітей не зважаючи на ті чи ін.життєві ситуації.
Низькій Вам уклін!

Коли закінчиться війна
Тоді відкриєш очі
І сон пройде,як давнина
І усміхнуться очі.

Дитинко рідна ти моя,
Не розумієш досі
Що тут у нас іде війна,
А ти маленька досі.

Кругом розруха,все в огні
Сусідський дім в руїнах
А ти,маленька,у ві сні
Посміхаєшся так мило.

Маленька крихітко моя
Не бійся,мама поруч
Від себе тебе невідпуска
Навіть серед ночі.

Ти спиш маленька
І у ві сні прикриті твої очки
А мама сумно так співа
Все нові колискові.

Тай думу думає вона
Чим накормить малятко
Бо молочка чомусь нема
В стресів з самого ранку.

Кругом бомблять,
Летять ворожі скиди
Горить,палає все село,
А ви все у будівлі.

І підібратися до вас
Ніяк не можуть наші
Бо не очікував ніхто
Такого зла від раші.

Та мама вихід вже найшла
Як накормить дитятко
Зжувала хлібчика вона
І кормить ним дитятко.

Сама голодна,наче звір
Загнана як у пастку
Та пригортає все вона
До тіла свою казку.

Не плач маленька, посміхнись
З тобою твоя мама
Та як воно не булоб
Не залишить своє зайченятко.

Дитинко , крихітко моя
Моя ти золотенька
Я так люблю тебе дитя
Моєж ти найрідненьке.

Вже день на дворі,
Ти все спиш
А мама зовсім зблідла,
Всю нічку,бідненька вона і очі не закрила.

Всю ніч бомбила сволота
Небо було червоне
Та мама на руках трима
Співала колискові.

- Ой рідна дівчинко моя
Закрий рідненька очки
Не бійсь,кругом іде війна
Та Бог нам допоможе.

І ось чутно по селі
Як в рупор хтось говорить:
- Чи залишилися живі?
Мерщій з домів виходьте!

І вийшла мама з цим малям
І інші наші люди
Хто залишився ще живий
В еваки тісно грузять.

Кругом солдати ЗСУ
В бронежилетах,касках
Вони, рідненькі пару днів
Ніяк не могли забрати їх 

Що підбреруться до села
То ворог клятий криє
Та лізли наші вояки
Щоб людям не дать загинуть.

І ось в безпеці вже сім'я
Живуть у іншій хижі
Що люди зуміли їм надать
З заходу країни.

Минають дні,ідуть літа
Війна не скоро стихне
Та мама з дочкою коло вікна,
Хоч дощ на дворі свище.
Ти не сумуй моє дитя
Усе у нас в порядку.
Війна мине і повернеться з неї татко.