Шаг замість копійки: як Україна відновлює історичну справедливість
Національний банк України нещодавно анонсував ініціативу, яка здивувала багатьох – замінити російську назву монети "копійка" на історично українську "шаг". Цей крок має не тільки економічне, але й культурне значення, адже він пов'язаний з відновленням національних традицій та дерусифікацією, яка охоплює дедалі більше сфер українського суспільного життя. Запропонована заміна має свої корені в глибині української історії та, можливо, стане важливою віхою у збереженні мовної ідентичності нації.
Історична вага "шагу": українська монетна традиція
Шаг не є новим терміном для України. Як свідчать дослідження істориків і нумізматів, це слово використовувалося в Україні ще з XVI-XVII століть для позначення дрібних монет. Відомо, що "шагом" називали срібну монету Польщі з 1528 року та Литви з 1546 року, яка мала вартість трьох грошів. У Речі Посполитій "шаги" карбували з 1579 до 1794 року, особливо активно в період 1618–1624 років за правління короля Сигізмунда III Вази. З 1766 року їх почали карбувати з міді.
У цей період в грошовий обіг Лівобережної України почали проникати московські копійки — дрібні срібні монети царів династії Романових. Назва "копійка" походить від російського слова "копьё" (українською — "спис"), що з XV століття зображувалося на монетах московії у вигляді вершника зі списом.
Шаг не має жодного зв'язку з московією чи російською імперією — його не зустрічають у московських письмових документах або в побуті, оскільки він характерний лише для України. В московії аналогічною лічильною одиницею був алтин, вартістю три копійки.
У першій половині XVIII століття зберігалося співвідношення: 1 шаг дорівнював 2 російським копійкам. Однак після грошової реформи 1839—1843 років у російській імперії відбулося знецінення рубля, разом з яким впала і вартість копійок. У цей період шагом почали називати монету номіналом півкопійки.
Згадки про "шаг" можна знайти у класичних творах таких письменників, як Тарас Шевченко, Панас Мирний, Іван Котляревський та Леся Українка. Зокрема, експерти Національного музею Тараса Шевченка знайшли 11 випадків використання слів "шаг" та "шажок" в текстах поета, де вони використовуються для позначення старовинної монети, еквівалентної півкопійці. Монета відігравала важливу роль у житті українців не лише як грошова одиниця, але й як символ скромності та ощадливості. Саме тому цей термін залишається важливим для відродження української культурної спадщини.
1 березня 1918 року Центральна Рада ухвалила закон про впровадження гривні як офіційної грошової одиниці Української Народної Республіки. Закон передбачав випуск державних кредитних білетів номіналом 2, 5, 10, 20, 100, 500 і 1000 гривень, а також монет номіналом 1, 2, 5, 20 та 50 шагів. Однак, через економічні та технічні труднощі, карбування монет не було реалізовано.
Замість цього були випущені розмінні марки Державної скарбниці номіналом 10, 20, 30, 40 і 50 шагів. На зворотному боці цих марок був напис: "Ходить на рівні з дзвінкою монетою". Вони перебували в обігу до березня 1919 року, коли були скасовані радянською владою.
З набуттям Україною незалежності у 1991 році постало питання впровадження власної грошової одиниці. Обговорення можливих назв для монет було дуже активним, і серед запропонованих варіантів була й назва "шаг" (зразки таких монет навіть виготовили на Луганському верстатобудівному заводі у 1992 році).
Проте 2 березня 1992 року Постанова Президії Верховної Ради України затвердила назву "копійка".
Походження назви: лінгвістичні версії
Лінгвістичні дослідження етимології та фонетики цього терміна показують, що українське слово "шаг" (дрібна монета) виникло на основі іменника "сяг" (крок), який зараз не вживається в сучасній мові й походить від дієслова "сягати". Назва монети "шаг" має виключно українське походження і не має жодного зв'язку з російським словом "шаг" (крок).
Існує ще одна версія, запропонована дослідником Владиславом Беспальком. Відповідно до його досліджень, слово "шаг" походить від іранської монети "шагін", що перекладається з фарсі як "царський". Турки ввели цю монету в обіг на півдні України та в Молдові, але згодом, через економічні труднощі й торгівельні проблеми Туреччини, її замінив потрійний гріш з Речі Посполитої. Однак місцеве населення продовжувало називати монету "шагін" (або просто "шаг") за звичкою.
Близько століття тому найпоширенішою гіпотезою було те, що українське слово "шаг" походить від "шилінга" — загальноєвропейської назви дрібної монети. Однак сьогодні ця версія про співзвучність вважається необґрунтованою.
Незважаючи на різні версії походження, "шаг" є унікальним явищем української грошової системи. Запропонована Національним банком заміна назви може стати важливим кроком до відновлення історичної справедливості.
Культурна символіка і сучасні перспективи
Заміна назви монети має не лише економічні, але й глибокі культурні наслідки. Повернення "шагу" – це не просто питання термінології, а символічний крок, який демонструє відродження національної ідентичності України, а також є свідченням того, що українська мова має власні унікальні найменування, яких не існує в інших лінгвокультурах.
У Національному банку запевняють, що заміна копійок на нові монети не призведе до додаткових витрат. Регулятор не планує вилучати з обігу монети номіновані в копійках і обмінювати їх на шаги. Нові "шаги" перебуватимуть в обігу з "копійками" паралельно, і громадянам не потрібно буде вживати додаткових заходів для їхнього обміну.
Щоб здійснити перейменування монети, необхідно внести зміни до законодавства. Зокрема, планується встановити, що співвідношення між "копійкою" і "шагом" буде 1:1. Національний банк розроблятиме дизайн нових монет і визначатиме порядок їх введення в обіг, а також процедуру і терміни вилучення "копійок" з обігу. Перші монети нового зразка планується випустити вже в 2025 році.
Майбутнє української валюти: крок до автентичності
Рішення про перейменування монети ще остаточно не ухвалене, але дискусії навколо нього вже набули суспільного резонансу. Питання про повернення "шагу" сприймається як частина ширшого процесу дерусифікації та відновлення історичної пам’яті. Якщо пропозиція буде затверджена, це стане свідченням не лише мовного очищення, але й глибокого культурного оновлення, яке охоплює всі аспекти суспільного життя.
Сучасна українська держава вже зробила багато кроків у напрямку зміцнення своєї ідентичності, і повернення "шагу" стане ще одним важливим кроком на цьому шляху.
