05-01-2024 Історія 989

Історія та художня велич перших українських банкнот

Історія та художня велич перших українських банкнот

5 січня 1918 року вважається визначною датою для фінансової історії України, адже саме тоді, під час історичного вирішального моменту, були введені в обіг перші українські банкноти - карбованці. Ця подія відбулася під час створення та встановлення молодої Української Народної Республіки.

Скарбниця незалежності: унікальність та краса перших українських банкнот

На початку свого існування, УНР обрала шлях власного валютного обігу та виробництва грошей. Враховуючи необхідність створення самостійної фінансової системи, Михайло Грушевський влітку 1917 року оголосив конкурс на кращі ескізи українських паперових грошей. У цьому конкурсі взяли участь такі видатні художники, як Г. Нарбут, А. Середа, Г. Золотов, О. Красовський, М. Романовський, що визначило високий художній стандарт у створенні грошових знаків.

Вже 19 грудня 1917 року за старим стилем Українська Центральна Рада прийняла тимчасовий Закон про випуск державних кредитних білетів УНР, згідно з яким «кредитні білети випускаються у карбованцях, причому один карбованець містить 17,424 частки чистого золота і поділяється на 2 гривні або 200 шагів».  У грудні 1917 року, у найкращій на той час київській типографії Василя Кульженка, була надрукована перша партія 100 карбованцевих купюр із серійним номером 185, які через це отримали прізвище "кульженки".

Головним дизайнером перших українських банкнот став визнаний майстер Георгій Нарбут. Він обрав тризуб із хрестом як герб України та надав йому вишуканий орнамент в стилі українського бароко XVII-XVIII століть. Нарбут не лише використовував унікальний орнамент, але й розробив свій власний шрифт, звертаючись до старовинних українських стародруків та гравюр. В дизайні першої української банкноти лише на одній зі сторін Нарбут використав 9 варіантів оригінального шрифту.

Георгій Нарбут

Ще однією особливістю стала мовна різноманітність. Напис «100 карбованців» на купюрі був представлений чотирма мовами: українською на аверсі та трьома мовами найбільших національних меншин, що проживали на території України – російською, польською та єврейською. Це відображало дух терпимості та захист національних меншин в Україні. Цікаво відзначити, що до того часу жодна країна світу на своїх банкнотах не відтворювала напис номіналу єврейською мовою. 

Аверс 100 карбованців 1918 року

Реверс 100 карбованців 1918 року

У народі ці 100 карбованців прозвали «яєчнею» - через жовтий колір купюри.

Через обмежений час для друку та недбалість працівників друкарні виявилося, що вся серія грошей має перевернутий реверс. Низька якість друку та відсутність належного захисту на банкнотах спричинили появу фальшивих грошей. Незабаром випуск цієї купюри було припинено.

1 березня 1918 року Українська Центральна Рада прийняла Закон «Про грошову одиницю, биття монети та друк державних кредитових білетів», яким було запроваджено нову грошову одиницю – гривню, яка поділялася на 100 шагів і дорівнювала 1/2 карбованця, що позначило новий етап фінансової еволюції країни.

Протягом 1917–1919 років були надруковані банкноти номіналом у 10, 25, 50, 100, 250, 1000 карбованців.

Купюри номіналом у 25 та 50 карбованців в народі називали «лопатками» - через зображення чоловіка з лопатою як символа праці.

50 карбованців із зображенням чоловіка з лопатою

Також протягом 1918–1919 років були надруковані грошові знаки у 2, 5, 10, 100, 500, 1000 та 2000 гривень.

Протягом 1917-1920 років в Україні в обіг було випущено 24 види грошових знаків-карбованців, гривень і шагів. Дванадцять з них були створені за проєктами саме Георгія Нарбута.

Найціннішими серед них визнається ескіз банкноти номіналом 100 гривень, на якій відтворено зображення молодої української селянки зі снопом пшениці та чоловіка у фартуху, який спирається на молот — символ української праці. Образ внесено в обрамлення вінка, який складається з квітів, плодів, овочів та пшениці. На зворотному боці видно тризуб, вишитий в лавровому вінку.

Банкнота номіналом 100 гривень 1918 року

На купюрах номіналом у 500 гривень було зображення голови жінки - персонифікації молодої незалежної держави Україна. В народі ці гроші отримали назву «горпинки».

 500 гривень 1918 року

Важливо відзначити, що високу художню цінність та мистецьку вартість нарбутівських банкнот визнавали не лише в Україні, а й поза її межами. Впливові майстри з друкарства Франції та Німеччини високо оцінювали художню цінність та мистецьку вартість українських банкнот, роблячи акцент на їхньому вишуканому дизайні. Отже, нарбутівські банкноти не просто виконували функцію грошових знаків, але і втілювали в собі вишукану естетику та витонченість, надзвичайно важливі для визначених культурних та художніх контекстів. Це свідчить про винятковий статус цих банкнот як художніх творів, ставши об'єктами пишного захоплення експертів та колекціонерів.

Незважаючи на труднощі та невдачі, з якими стикнулася перша серія банкнот, вона стала важливим кроком в розвитку фінансової системи України. 8 липня 1918 року за гетьманату Павла Скоропадського  в обіг була випущена розмінна монета у вигляді марок-шагів. Оскільки замовлялися вони ще за часів УНР, на них зберігся напис Українська Народна Республіка.

Українські розмінні монети номіналом 10 та 20 шагів у вигладі марок

Українські гроші друкували в різний час у Києві, Одесі, Івано-Франківську (колишньому Станіславові) та Кам'янці-Подільському, а також за межами України - у Варшаві та Берліні.

Окрім того, свої гроші випускали навіть деякі міста на території України - Житомир, Одеса, Єлисаветград (нині Кропивницький), Проскурів (Хмельницький), Бердичів, Золочів, Острог, селище Нова Ушиця та багато інших, що ще більше відзначало різноманітність фінансового обігу на території України.

У 1919 році Директорія взяла на себе відповідальність за зміцнення золотого вмісту української валюти, спрямовуючи зусилля на впровадження металічних монет. Для досягнення цієї мети розпочалася масштабна кампанія щодо збору всього наявного золота та срібла. Крім того, було прийнято рішення про переплавку усіх мідних пам’ятників російським царям на дрібну монету, яка також мала долучитися до фінансового обігу.

У планах було виготовлення золотих гривень із зображенням бюста великого поета Тараса Шевченка, надаючи цій монеті особливий національний характер, а на срібних монетах – зображення будинку Центральної Ради.

На жаль, плани з випуску цих монет не змогли здійснитися через бурхливі події і більшовицький наступ, які внесли серйозні труднощі в реалізацію фінансових проектів країни.

Підсумовуючи, можна стверджувати, що завдяки відданості та безмежній енергії українського народу та визначних українських художників, перші банкноти стали не лише елементом фінансової системи, але й важливим символом національної самосвідомості та культурного розмаїття. Цей період у історії української грошової справи визначається не лише економічним значенням, але й визнанням їхнього мистецького внеску у спадщину країни. 


Читати також