Історія чаші із черепа: таємниця загибелі князя Святослава

Чаша із черепа київського князя Святослава, що згадується у «Повісті временних літ», – об'єкт, який є однією з найбільших загадок давньоруської історії. Цей епізод історії розповідає про трагічну загибель видатного князя Святослава, котрий став жертвою підступності печенізького хана Курі, зробившого з черепа князя чашу для вина.

Історія князя Святослава, переплетена легендами, нерозкритими таємницями, а також науковими гіпотезами, є невід'ємною частиною давньоруської спадщини. Князь Святослав вів життя простого воїна, спав на землі та вживав звичайну їжу. Перед кожним походом він сповіщав своїх ворогів словами "Іду на ви". Поміж військовою славою князь залишив по собі таємницю своєї загибелі. 

Що відомо про загибель Святослава?

Відомість про загибель Святослава нам подає літопис «Повість временних літ», тому  посилаємося на нього: "У РІК 6480 [972]. Прийшов Святослав у пороги, і напав на нього Куря, князь печенізький. І вбили вони Святослава, і взяли голову його, і з черепа його зробили чашу, – окувавши череп його золотом, пили з нього. Свенельд же прийшов у Київ до Ярополка. І було всіх літ княжіння Святославового двадцять і вісім".

Загибель князя Святослава у бою з печенігами підтверджує і візантійський історик Лев Диякон. Він розповідає, що Сфендослав залишив Дористол, повернув згідно договору полонених і відплив з рештою своїх соратників на батьківщину. Проте по дорозі їм влаштували засідку пацинаки – численне кочове плем'я, яке пожирає вошей, возить із собою житла і більшу частину життя проводить у візках. Вони перебили майже всіх русичів, вбили разом з іншими Сфендослава, так що лише дехто з величезного війська повернувся неушкодженим до своїх рідних місць.

Імовірно, хоробрий князь став жертвою підступної змови. Внаслідок холодної та голодної зимівлі у пониззі Дніпра русичі, хоч і проявили героїзм, стали легкою здобиччю печенігів. За переказами, печенізький хан Куря, велів виготовити чашу із черепа Святослава, прикрашену золотом. Від цієї чаши печенізькі хани сподівалися набратися такої ж сили і відваги, якої був сповнений Святослав. Все це свідчить про збереження в їхній культурі релігійного та воєнного аспектів, що, можливо, включає в себе елементи канібалізму, дійшовшого з первісних епох. Ці звичаї були пов’язані з уявленнями про перехід долі, хоробрості, сили від ворога переможцю. Печеніги були вражені мужністю князя Святослава і його дружини.

В "Уваровському списку" літопису XVI століття, що описує події навколо загибелі Святослава, ми знаходимо згадку про те, що на чаші, виготовленій із черепа князя, було розміщено напис: «Чужих желая, своих погубил». 

Історичні джерела вказують на можливі місця загибелі Святослава, і кожне з них вносить свій внесок у легенду. Історик Дмитро Яворницький визначає місце загибелі князя Святослава неподалік від Ненаситецького порогу. У 1913 році на Монастирській скелі була встановлена чавунна плита із написом: "У 972 році у Дніпрових порогах в нерівному бою з печенегами загинув руський витязь, князь Святослав Ігоревич". А письменник Семен Скляренко у своєму романі "Святослав" вказує на інше місце загибелі князя – на Хортиці, на так званій Чорній скелі.

Ритуальна чаша

Виготовлення ритуального посуду, як-от чаші з черепа ворогів, має своє коріння в індоєвропейських звичаях, які сягають часів неоліту. Геродот, відомий як "Батько історії", вказує на скіфський звичай виготовляти чаші з черепа найненависніших ворогів.

Оповідь про чашу з черепа вбитого Святослава могла бути запозичена з хроніки візантійсько-болгарського воєнного конфлікту. У відповідь на окупацію своєї країни Візантією болгарський хан Крум у 811 році підняв увесь народ і знищив військо імператора Никифора І біля Анхілоя. З черепа вбитого візантійського імператора Никифора переможець наказав зробити келих для вина, оправивши його у срібло, який надалі використовувався на банкетах.

Це свідчить про те, що обряд може бути частиною широкого культурного контексту, а не тільки унікальним випадком.

Де зберігається чаша із черепа Святослава?

Досі місцезнаходження чаші залишається таємницею. Археологи та історики шукають сліди цього артефакту, але він, здається, втрачений у вихорі часу. Його втрата не тільки збільшує його цінність як археологічного об'єкта, але й додає йому таємничості, що продовжує надихати дослідників на нові пошуки та гіпотези.

Чаша із черепа Святослава залишається символом минулого, витканим із міфів, легенд та реальних історичних фактів. Це викликає бажання розкрити таємниці.

Наприкінці 1933 року, під час археологічних розкопок на місці будівництва Дніпрогесу, були знайдені різноманітні предмети, що свідчать про воєнні зіткнення в минулому того регіону. Однак чашу із черепа Святослава, як і його місце поховання, так і не виявлено. Це додає загадковості артефакту і підтримує переконання в тому, що іноді сам образ може бути важливіший, ніж його реалістичність.