Зіняк Олександр. Моє місто - моя країна!

О древнє місто
Мій ти Луцьк
Ти місто щастя
Мрій і душ.

Ти місто справді найдревніше
Бо згадки про тебе ще здавна
І в Іпатіївському літописі
Відоме ти й тоді сповна.

Тебе отак тому назвали
Що річка Стир й тоді текла
Й на повороті (луці)
Вона до міста тихо йшла.

І жив в цім місті князь Любарт
Одружений на міській княжні
І в величнім замку міста
Звів мури він всі цегляні.

Стоїть цей замок і понинь
І мури ті величні
Цей замок радуватиме всіх
Колись ще і довічно.

Колись служив прихистком він
Від ворогів лукавих
Сьогодні ж до нього звідусіль
Турист пливе завзятий.

Крокую й я сьогодні містом
Вересня останній день
Несу в руках пожовкле листя
Цих квітів осіні букет.

З цим листям прямую і до замку
І люди втішно все глядять
Бо тут немає що встидаться
Хоч це  - осінній маскарад.

Та цей весь бал життя спрощає
І сплата відсутня за квитки
Бо осінь бізнес не тримає
У неї інше на меті.

Мета у осіні одна 
- Усім нам догоджати
Чи то листвою, чи вбранням
Чи дощиком неслухняним.

Ця осінь наша - українська
І в світі кращої нема
Нема милішої країни
А Україна в нас одна!