Зіняк Олександр. Світло темряви

Темрява і тіні
Несвідомість, гіркота
- Скажу отак: мене цікавить
Деколи пітьма..

Якби не тиша
Як зрозумів би звук?
Якби не темрява
Той світла непізнавби.

Пітьма перед світанком
І в темряві розкриєш очі ти
І зранку знов тобі прийдеться
Заново створювать світи.

Якщо та темрява в тобі
Не йди на поводу пітьми
Бо ти відчуєш подих той
І він потягне за собой.

Темрява розв'яже руки
Та важко буде все іти
Темний шлях поставить запитання:
"Як далеко зможеш ти зайти?"

Жити в світі 
Над котрим панує ніч
І будем ми все існувати
Допоки змінимо цей світ.

Гріх не в темряві
А в небажанні світла
І душі різні у людей
Й мучать докори ідей.

Гніт темряви покаже недосконалість
Під чорним небом станеш ти сліпим
Прийде зневіра і упадеш додолу
Й почнеш тікати в безликості картин.

Люблю я ніч, у темряві світліша думка
Усі печалі сірими стають
Вогонь горить спекотніше за світло
І дим ляга по лісу усьому.

В столітніх темрявах ялинок
Жовтіють в небі зорі золоті
Чумацький Шлях як та дорога
Котрою йдеш ти у пітьмі.

Пітьма і світло - чіткая межа
Бо перша залишилась таємнича
А світло все оголює життя
Котре ховаєш ти одвічно.

І в непроглядній темряві всеж світло є
Коли ти довго так живеш в ній
Це світло саме ти несеш
Бо ти живий, а значить - світлий!