Олекса Стефанович

(1899-1970)

Олекса Стефанович, безперечно, мав поезію за єдино можливий для себе спосіб існування. Самітницька вдача, часом дитячий максималізм у міжособових стосунках, трагічно-зворушливе «невміння жити» спричиняли повсякденну матеріальну скруту, а походило це від особливо гострого розуміння вічної прірви між «побутом і буттям» і свідомого небажання зробити вибір на користь першого.

Стефанович буквально карбував, шліфував не тілько кожне слово щодо точності його значення, щодо музичності кожного його складу й звуку, а ще намагався передати умисними вишуканими сполуками приголосних з голосними драматичне напруження, відповідне до змісту вірша. Він шукав для кожної теми якнайвідповіднішу форму, склад, ритміку, рими і поетичні образи. Навіть стиль і характер мови змінювалися згідно з історичним тлом, добою, нагодою або настроєм, який треба було в даному творі передати.

Біографія

Твори

Критика

13.12.2016 41
Олекса Стефанович. Як срібно скрізь!
13.12.2016 47
Олекса Стефанович. ​Сонет
13.12.2016 39
Олекса Стефанович. Возстала і лик закрила
13.12.2016 281
Хрест Олекси Стефановича
13.12.2016 104
Символіка кольорів у поезіях Олекси Стефановича
13.12.2016 56
Поезія «in extremis»: спроба порівняння релігійної лірики Олекси Стефановича і Марини Цвєтаєвої
13.12.2016 91
Біографія Олекси Стефановича