(1923-1994)
Борис Олексійович Чичибабін - поет, котрий писав російською мовою, але його геній, як і геній Миколи Гоголя, живився українським корінням, нашими національними традиціями.
З української культури він узяв для себе «філософію життя» та особливу задушевність, якою пройняті його твори. Тісний зв'язок з Україною не міг не позначитися на стильовій манері Чичибабіна, що й досі лишається загадкою для дослідників. Літературознавці вважають його видатним майстром слова, лінгвісти називають його «оказіональним письменником», «поетом-новатором».
Ліричний герой Бориса Чичибабіна - це збірний образ, який містить риси автобіографізму і є представником народу, виразником духовних поривань доби. Мотиви переслідувань, допитів, звинувачень стають лейтмотивом усієї творчості Чичибабіна. Епічні полотна, на яких зображені переломні моменти життя цілого покоління, наповнені ліричним змістом. У його віршах звучить молитва-каяття ліричного героя.
У творчості Бориса Чичибабіна стверджується велика перетворююча сила людської любові, котра здатна поєднати кожну окрему людину з Вічністю, розкрити в миттєвостях диво життя, поєднати світ природи зі світом людської душі.
Твори
Критика
