(1660–1731)
Данієль Дефо є одним із перших англійських письменників, хто звертається до подробиць індивідуального існування невидатної, звичайної особистості.
Виразно проглядається полігенеалогічність в особливостях внутрішньожанрової типології творів англійського письменника, що представляли дивовижне поєднання мемуарного, автобіографічного, хронікального, скандального початків, які створили ефект природної «грайливості» стилю рококо, що привертає увагу читача.
Провідним композиційним принципом у романах Дефо є «біографічний елемент», що обумовлює єдність теми та дії і повною мірою відповідає задуму художника. У найширшому сенсі «біографічність» у Дефо набуває конкретно вираженої спрямованості – у будь-якій ситуації, у будь-якому життєвому відрізку герой чи героїня прагнуть досягти певного становища у суспільстві – становища «середнього достатку». Письменник дає широку панораму життєдіяльності своїх героїв, де кожен епізод з їхнього життя значний сам по собі і, тісно переплітаючись з основною ідеєю твору, є ще однією віхою на шляху до самоствердження.
Твори
Критика
