(1715–1769)
Протягом декількох поколінь Християн Фюрхтеґотт Ґеллерт залишався улюбленим байкарем німецького народу. Стилістичними перевагами розповіді письменник вважав ясність і стислість, наочність, жвавість дій, життєрадісність.
Байки зробили Ґеллерта більш відомим, ніж його романи та драми. В цьому жанрі для нього була найбільша можливість виразити своє морально-політичне кредо: на просвітницькій платформі удосконалювати людей, робити їх більш щасливими. Він був переконаний, що більшість проблем може бути вирішена засобом виховання, розумом, добрими намірами та справами.
Письменник звертався до всіх верств суспільства і був істинно народним просвітителем, тому що призначав свої байки не лише для освічених прошарків, а й для простих людей. Йому вдавалося своїми байками в однаковій мірі доводити до сміху як селян, так і вельможне панство, бюргерів і солдат, школярів і селянських старост. Це було досягнення, яким не міг похвалитися жоден із письменників-гумористів 18-го ст.
Твори
Критика
